Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття
- Автор: Форд Мартин
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: НАШ ФОРМАТ
- ISBN: 978-617-7279-73-9
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття». Краткое содержание книги:
У фільмі 2013 року за назвою Elysium («Елізіум»), де плутократи мігрують до схожого на Рай штучного світу, розташованого на земній орбіті, дуже виразно й переконливо зображено цю утопічну візію майбутнього. Реальність такого сценарію розвитку подій почала непокоїти навіть деяких економістів. Ной Сміт, популярний блоґер-економіст, попередив у 2014 році про можливість такого майбутнього, в якому «величезні, одягнені в дрантя маси люмпенізованого людства балансують на межі голоду» поряд з брамами, за якими ховається еліта; він сказав також, що «на відміну від тираній, створених Сталіним та Мао, тиранія, зміцнена ро́ботами, буде малочутливою до зміни суспільної думки. Юрма може думати все що завгодно, та зброя буде в розпорядженні тих, хто матиме владу над ро́ботами. І так буде завжди» [25]. Таке пророцтво звучить похмуро навіть з вуст представника і без того не надто веселої дисципліни.[46]
Технологія і робоча сила, що «сивіє»
Населення кожної розвиненої індустріальної країни поступово й невпинно старіє, і ця обставина спричинилася до появи прогнозів про дефіцит робочої сили, загроза якого вже з’явилася на обрії, оскільки представники повоєнного буму народжуваності старіють і покидають лави робочої сили. В одному звіті, опублікованому 2010 року, його автори, Баррі Блустоун і Марк Мельник з Північно-Східного університету, передрікають, що на 2018 рік в Сполучених Штатах може з’явитися 5 млн незаповнених вакансій, і це буде прямим результатом старіння робочої сили та впливу того чинника, що «від 30 до 40 % усіх прогнозованих нових робочих місць у соціальній сфері», яку автори визначають як таку, що включає в себе охорону здоров’я, освіту, комунальні послуги, гуманітарні науки та державну службу, такі і «залишаться порожніми, якщо на них не повернуться робітники літнього віку, щоб повторити там „на біс“ свою робочу кар’єру» [26]. Це пророцтво явно суперечить тим аргументам, які я викладав на сторінках цієї книги. Отже, яке бачення майбутнього є правильним? Ми прямуємо до масового технологічно-спричиненого безробіття і навіть іще більшої нерівності, чи заробітки зрештою знову почнуть зростати, бо роботодавці не зможуть знайти достатню кількість людей дорослого віку, щоб заповнити ними ще наявні робочі місця?
Вплив старіння й виходу на пенсію працівників у Сполучених Штатах відчувається відносно слабко порівняно зі справжніми демографічними кризами, які постали перед багатьма іншими розвиненими країнами, особливо перед Японією. Якщо Сполучені Штати та решта розвинених країн дійсно прямують до масштабного дефіциту робочої сили, то можна очікувати на те, що ця проблема проявиться спершу в Японії.
Одначе наразі японська економіка дає нам мало свідчень, які підтверджували б існування масштабного дефіциту робочої сили. У деяких сферах дійсно спостерігається певний дефіцит, особливо у сфері низькооплачуваних доглядачів за людьми похилого віку, а уряд висловив також занепокоєння стосовно потенційного браку робітників будівельних професій, бо країна починає готуватися до прийому в Токіо Олімпійських ігор 2020 року. Одначе якби загальний дефіцит робочої сили дійсно існував, то він відобразився б у загальному підвищенні заробітних плат, але насправді такого підвищення ніде не помітно. Після краху своєї фондової біржі та ринку нерухомості в 1990 році Японії довелося пережити двадцять років стагнації та навіть прямої дефляції. Замість створювати вакантні робочі місця, економіка цієї країни створила ціле втрачене покоління молодих людей (їх називають «лобуряками»), які не змогли розпочати стабільну кар’єру і часто мешкають зі своїми батьками аж до тридцяти чи навіть сорока років. У лютому 2014 року японський уряд заявив, що базові зарплати з урахуванням інфляції фактично впали на 1 %, зрівнявшись із найнижчим за шістнадцять років показником, який був зафіксований під час фінансової кризи 2008 року [27].
46
У фільмі «Елізіум» натовп насамкінець проникає до елітарної орбітальної фортеці, зламавши її комп’ютерні системи. Оце і є та єдина оптимістична нота, притаманна цьому сценарію: представникам еліти доведеться з великою обережністю вибирати тих, кому вони будуть доручати конструювання і обслуговування їхньої технології. Найімовірніше, хакерство і кібернапади стануть найбільшими загрозами для їхнього стабільного панування.