Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
У Гомера знаходимо глибше, духовне, трактування мотивацій походу на Трою:
Хто ж із безсмертних богів їх (греків — Ю. К.)спонукав до ворожого спору? Син Громовержця і Лети — Феб, прогніваний царем. Отже, в основі лежить духовний чинник — Феб — бог Сонця. «Сонячна», арійська, першопричина. І сама Троя (Іліон) — «місто Сонця». І храм Сонця стояв у ній. І жрець Аполлона (Аполлон — той же Феб, бог Сонця) верховодив у ньому. Питання стояло так: під чиїм духовним впливом буде Середземномор'я — під «північним», арійським, чи «південним», єгипетським? Це питання й розв'язувалося протягом І тисячоліття до н. е. — розв'язувалося і силою духу, і силою інтелекту, і силою зброї. «Сонячна» (мітраїстська) Аратта була неначе трамплін, звідки арії робили стрибки до Середземномор'я, над яким нависали тіні єгипетських пірамід й витав дух Амона.
Греки в Троянській війні взяли гору. Куди ж тікають мешканці Трої? На північ, до Припонтиди, гирл Дунаю і Дніпра, до Аратти. Тут, за 20 кілометрів від гирла Дніпра, засновують славнозвісну Ольвію. Частина троянців подалася на Крит, де також виникла цивілізація арійського типу. А хто ж приходить на допомогу троянцям? Світловолосі амазонки з арійськими мечами з північних країв. І головного губителя арійської Трої Ахілла зрештою вбиває бог світла Аполлон (аналог слов'янського Дажбога). А натхненник греків-переможців Менелай поспішає до антиарійської цитаделі — Єгипту, щоб принести жертву його богам.
З усіх героїв Трої, як відомо, порятувався лише Еней. Іван Котляревський геніальним чуттям відкрив у Енеї запорожця («Еней був парубок моторний і хлопець хоч куди — козак»). Сакральна Україна через Енея-запорожця поєдналася з арійською Троєю.
Троянська епопея закінчилася. Але драма арійсько-єгипетського протистояння розгорталася далі. На черзі були пелопоннеські й греко-перські війни.
СПАРТАНЦІ — СИНИ АВРААМА
Знайдено» в Писанні про Спартанців та Іудеїв, що вони — брати й від роду Авраама.
Біблія
— Тут ми порушимо тему, невідому у вашій історії: знамениті спартанці — євреї. У Біблії про це прямо й докладно йдеться, та цю Книгу Книг у вас ще мало читають…
Так ось, як мовиться, «не києм, то палицею». Арії, зазнавши поразки у Троянській епопеї, далі діяли через знамениту Спарту. Наступ на «темний світ Амона» тривав, але вже обхідним шляхом…
Крихітна держава на півдні Пелопоннесу стала черговим арійським форпостом. Створити його допомогли іудеї, хоча в цілому вони займалися внутрішніми справами, не виходячи далеко за рамки землі обітованої — Палестини. Спартанці виявилися нащадками Авраама — прабатька євреїв, які у свій час переселилися на Балканський півострів, і прилеглий до нього острів Пелопоннес. За етнічними ознаками вони були рідними братами іудеїв, хоча й не знали закону Мойсея, бо пішли з роду значно раніше, ще до написання Тори.
Звичаї спартанців багато в чому нагадували іудаїстські (громада, кругова порука, регламентація життя, жорстка програма виховання дітей). І ось іудеї шлють до них послів з нагадуваннями про кровну спорідненість («ми з вами брати») і пропозиціями союзу в боротьбі з «духом Амона» за «спільну справу». Спарта відповіла згодою і невдовзі розпочала війну з Афінами.
Іудеї-спартанці підкорили весь Пелопоннес, його населення (ілотів) зробили своїми рабами. Згодом Спарта розгромила афінян і практично заволоділа всією Грецією. Допомагала спартанцям грецька аристократія, яка за духом була «проіудейська».
— А до речі, Юрію Михайловичу, — тут Гуру лукаво глянув на мене, — чи знаєте ви, що Сократ був іудеєм? І Піфагор також? Платон — ні, але він пройшов іудейське виховання в Іліополі (Єгипет). Вам ніколи не пояснювали, чому Сократа змусили прийняти отруту? У 404 році до н. е. в Афінах спочатку гору взяла проіудейська верхівка, а згодом цю верхівку повалили антисеміти, котрі почали «очищати» Грецію від іудейського впливу. У 399 році немало видатних людей Афін пішло з життя. Серед них був і Сократ.