Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Перебування на утриманні означає також систематичне (а не епізодичне) одержання особою засобів до існування за рахунок коштів померлого. При оцінці одержання утримання як систематичного слід враховувати як період фактичного перебування на утриманні до смерті потерпілого, так і характер відносин між потерпілим та особою, що вимагає відшкодування шкоди. Ці відносини можуть свідчити про наміри потерпілого надавати утримання в майбутньому, а можуть свідчити про відсутність таких намірів. Якщо, наприклад, потерпілий надав особі житло в будинку, в якому він сам проживає, то це може бути доказом того, що потерпілий мав намір надавати особі утримання в майбутньому.
3. Непрацездатні особи, що мали на день смерті потерпілого право на одержання від нього утримання, мають право на відшкодування шкоди незалежно від того, одержували вони фактично це утримання чи ні. Коло осіб, що мають право на одержання утримання, має визначатись відповідно до сімейного законодавства. Визначати це коло на підставі п. 1 — 5 ч. 1 ст. 1200 ЦК було б неправильним. Справа в тому, що в цих пунктах на родинні зв’язки зазначається тільки двічі: у п. 2 йдеться про чоловіка, дружину, батьків (усиновлювачів) і в п. 4 вказується на батьків (усиновлювачів) та на одного із подружжя поряд з іншими членами сім’ї. Зазначення на інвалідів у п. 3 ч. 1 ст. 1200 ЦК передбачає визначення їх кола за критеріями, що встановлені абзацом першим ч. 1 ст. 1200 ЦК, зокрема за ознакою наявності у них права на одержання утримання від потерпілого на день його смерті. А питання про наявність цього права можна вирішити тільки на підставі сімейного законодавства. Те саме слід сказати і про «дитину», про яку зазначається в п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК. Інтерпретувати це слово так, що під словом «дитина» тут маються на увазі тільки діти потерпілого, означало б відійти від букви закону. Тож під «дитиною» слід розуміти будь-яку дитину, що підпадає під ознаки, на які вказується в абзаці першому ч. 1 ст. 1200 ЦК, а не тільки дітей померлого.
4. Потребує також відповіді запитання про те, чи випливають із п. 1 — 5 ч. 1 ст. 1200 ЦК правовий припис, відповідно до якого зазначені тут особи мають право на відшкодування шкоди, та правовий припис, відповідно до якого інші особи, ніж зазначені в п. 1 — 5 ч. 1 ст. 1200 ЦК, права на відшкодування шкоди не мають.
Отже, із п. 1 — 5 ч. 1 ст. 1200 ЦК, непрямо випливає і висновком від наступного правового явища (тривалості строку, впродовж якого відповідні особи мають право на відшкодування шкоди) до попереднього виявляється правовий припис, відповідно до якого зазначені особи мають право на відшкодування шкоди. Цей правовий припис суперечить прямо встановленому в абзаці першому ч. 1 ст. 1200 ЦК правовому припису, що визначає коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди у разі смерті годувальника, а тому може застосовуватись.
Із правового припису, який непрямо випливає із п. 1 — 5 ч. 1 ст. 1200 ЦК та який виявляється висновком від наступного правового явища до попереднього, виявляється правовий припис, відповідно до якого інші особи, ніж зазначені в п.1— 5 ч. 1 ст. 1200 ЦК, права на відшкодування шкоди у разі смерті потерпілого не мають. Але цей правовий припис не може застосовуватись усупереч загальному правовому припису, що прямо закріплюється в абзаці першому ч. 1 ст. 1200 ЦК.
5. Право на одержання утримання відповідно до ст. 75 СК [28] має дружина, чоловік за умови непрацездатності та наявності потреби в матеріальній допомозі. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи (ч. 3 ст. 75 СК). Один із подружжя вважається таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо його заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 4 ст. 75 СК). Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом (ч. 5 ст. 75 ЦК).
Стаття 76 СК визначає умови, за яких кожен із подружжя зберігає право на утримання після розірвання шлюбу. Сімейний кодекс встановлює також інші правила про право на утримання (ст. 84, 86, 88), про припинення та позбавлення права на утримання (ст. 82 — 85), Про право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (ст. 91). За наявності такого права кожен із подружжя (чи особи, що не перебувають у шлюбі) мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю іншого із подружжя.