Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Не підлягають врахуванню і ті календарні місяці, впродовж яких особа, що перебувала у трудових правовідносинах, частково не працювала з інших поважних причин (крім випадків, коли за особою зберігалася середня заробітна плата відповідно до законодавства або особа отримувала допомогу згідно із законодавством про державне соціальне страхування). Зокрема, не враховуються місяці, в які працівники, прийняті на сезонні роботи, не працювали у зв’язку із сезонними перервами в роботі.
8. У зв’язку з виключенням із розрахункового періоду окремих календарних місяців не передбачається заміна цих місяців календарними місяцями, що передували розрахунковому періоду, а середня заробітна плата визначається за меншу кількість календарних місяців (а не за дванадцять чи три). Якщо потерпіла особа не пропрацювала в розрахунковому періоді жодного повного календарного місяця, середня заробітна плата повинна визначатись за фактично відпрацьовані дні (включаючи дні, коли особа не працювала, але за нею зберігалось місце роботи і середня заробітна плата або виплачувалась допомога згідно із законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також дні вимушеного прогулу у разі наступного поновлення особи на роботі). Середньоденний заробіток при цьому слід помножити на кількість робочих днів за графіком виходу даного працівника на роботу у відповідному місяці.
9. Положення ч. 2 ст. 1197 ЦК про особливості визначення розміру відшкодування у разі професійного захворювання не може застосовуватись, оскільки захворювання може бути кваліфіковане як професійне тільки у разі, коли потерпілий є стороною трудових правовідносин. А відшкодування шкоди, яка виникла в результаті професійного захворювання, здійснюється на підставі Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [112].
10. Частина 3 ст. 1197 ЦК визначає види виплат, що здійснюються роботодавцями на користь працівників, які (виплати) враховуються при обчисленні середнього місячного заробітку з метою подальшого визначення розміру відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я. До таких виплат належать усі види оплати праці за трудовим договором за місцем основної роботи і за сумісництвом, з яких сплачується податок на доходи фізичних осіб. До таких виплат не можуть відноситись виплати за цивільно-правовими договорами (незалежно від того, зареєстрований потерпілий як підприємець чи ні).
11. У силу спеціального зазначення у абзаці другому ч. 3 ст. 1197 ЦК при обчисленні середнього заробітку для визначення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, не враховуються одноразові виплати, компенсація за невикористану відпустку і вихідна допомога, хоча усі ці виплати є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. При цьому одноразові виплати слід розуміти як такі, що не передбачені системою оплати праці. Отже, до них (одноразових виплат) не належать премії квартальні, піврічні, а також винагорода за підсумками роботи підприємства за рік. Ці виплати слід враховувати у відповідні місяці розрахункового періоду у відповідній частці (одній дванадцятій, одній шостій, одній третій).
12. У випадку завдання каліцтва або ушкодження здоров’я особи в перший день роботи середня заробітна плата розраховується виходячи з місячної тарифної ставки (тарифної ставки, розмір якої розраховано за місяць).
13. Усі види оплати праці, допомога по тимчасовій непрацездатності при обчисленні середньої заробітної плати з метою визначення розміру відшкодування враховуються в сумах, нарахованих до відрахування податку на доходи фізичних осіб (а також до відрахування сум зборів на загальнообов’язкові державне соціальне страхування).
14. Абзац третій ч. 3 ст. 1197 ЦК встановлює два варіанти обчислення розміру середньої місячної заробітної плати для випадків, коли потерпілий на момент ушкодження здоров’я (завдання шкоди) не працював. Але ці правила не можуть застосовуватись, оскільки ч. 2 ст. 1195 ЦК приписує розмір відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я особи, яка на момент ушкодження не працювала, визначати виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.
15. Середня місячна заробітна плата потерпілого визначається за дванадцять або за три місяці до каліцтва, або іншого ушкодження здоров’я (абзац другий ч. 1 ст. 1197 ЦК). Але у разі зміни у бік підвищення розміру заробітку потерпілого у зв’язку з підвищенням заробітної плати за посадою, переведенням на вищеоплачувану роботу, прийняттям на роботу після закінчення освіти в період, за який розраховується середня місячна заробітна плата, при обчисленні середньої місячної заробітної плати, враховується лише заробіток після відповідної зміни. При цьому період, за який розраховується середня заробітна плата, може бути меншим, ніж дванадцять чи три місяці. У таких випадках, які і тоді, коли потерпілий пропрацював менш як дванадцять (чи три) місяців, враховується календарні місяці, хоч їх кількість буде меншою дванадцяти (трьох). Лише коли тривалість періоду після зміни розміру заробітку чи загальна тривалість роботи будуть меншими, ніж один календарний місяць, середня місячна заробітна плата має обчислюватись виходячи із заробітку за фактично відпрацьований час (ч. 4 ст. 1197 ЦК).