Рент. Усна біографія Бастера Кейсі

Шот Даньюн: Можна навести логічні аргументи того, що ми весь час міняємо минуле, незалежно від того, буваємо ми там насправді чи ні. Я замружую очі, і Рент, якого я бачу, — це не реальна особа. Рент, про якого я вам розповідаю, профільтрований, підфарбований, викривлений крізь моє сприйняття. Як будь-який форсований пік.

І всім цим я змінюю минуле — і здебільшого навіть не помічаю цього. Можна сказати, я безперервно паскуджу минуле, теперішнє і майбутнє.

Ехо Лоуренс: Якщо Ренту вдасться все виправити, якщо він колись потрапить у минуле, щоб врятувати свою маму від… від того, щоб вона стала його мамою, то, найпевніше, ви ні слухом, ні духом не знатимете про Рента Кейсі. Він і Ґрін Тейлор Сіммз, певно, обоє будуть «істориками», без початку й кінця.

Шот Даньюн: Дивно, скажіть? Замість того щоб бути біографією, ця історія стане байкою. Фактичним історичним артефактом, у якому занотовано минуле, якого ніколи не було.

Як Санта Клаус чи Великодній Кролик — чергова застаріла правда.

Боді Карлайл (☼ друг дитинства): У мене все це просто купи не держиться. Люди кажуть, що Рент стрибнув назад у часі — якісь хворі! — і що, можливо, він зробить щось, щоб нічого цього не сталося. Чи, може, просто щоб він не з’явився.

Ходять чутки, що якась таємна зграя чуваків рулить світом. Чуваків, які ніколи не помруть, і вони змушують нас усіх чубитися їм на забаву. Від того, що вони там накрутять з історією, я можу назавтра бути не реальнішим, ніж Супермен чи король Артур.

Тут не треба нейрохірурга, щоб визначити, що все це вигадані брехеньки.

Недді Нельсон: Спитайте себе: що я їв сьогодні на сніданок? А що я їв на обід учора?

Бачите, як швидко розмивається реальність?

Тіна Щосьтам (ζ руйнувальниця): Що б я змінила? Наступної ж Руйнувальної Ночі, в ту ж мить, коли якийсь бісів «мазераті» чи «роллс-ройс» підрулить до бордюра, я залізу всередину.

А ви, бісові невдахи, насолоджуйтеся своєю смертю.