Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Детская проза » Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2
Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2 - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2

Электронная книга - «Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2». Краткое содержание книги:

Другий том повного зібрання прозових творів видатного майстра літератури «загадкового та потойбічного» Г. Ф. Лавкрафта охоплює його прозу, написану у період з 1926 по 1928 роки, і містить такі класичні і переважно розлогі твори як «Поклик Ктулху», «Сновидні пошуки незвіданого Кадата», «Справа Чарльза Декстера Ворда», «Барва з позамежжя світу», «Жахіття Данвіча».
1 ... 102 103 104 105 106 107 108 109 110 ... 197
Перейти на страницу:

Елеазар Сміт, який був у річковому загоні, занотував у своєму щоденнику, що їхній перехід минув без пригод і що вони довго чекали на зворі біля бухти; лише одного разу тишу перервав далекий звук, що нагадував свисток, вдруге — почулися якісь завивання упереміш з гарчанням, а тоді з того самого боку пролунав вибух. Трохи пізніше одному чоловікові здалося, що він почув віддалені постріли, а за деякий час сам Сміт вловив пульсацію титанічних, громоподібних слів із небес. Удосвіта прибіг посланець, весь виснажений, із палаючими очима, від якого смерділо чимось огидним, і сказав усьому загону тихо розійтися по домівках і більше ніколи не говорити та навіть не згадувати про події тієї ночі і про того, хто називався Джозефом Кервеном. У вигляді та поведінці того посланця було щось таке, що переконало їх краще за його слова. Хоча він і був з багатьма знайомий і всі його знали як доброго моряка, та відтоді з ним відбулася якась загадкова зміна, яка назавжди відмежувала його від людей. Так само було й з іншими давніми товаришами, які пройшли через усе те жахіття. Переміна, що з ними сталася, була дивовижною і незбагненною. Вони побачили, почули чи відчули щось таке, чого не варто знати людині, і не могли цього забути. Вони ніколи не розповідали про це, бо навіть для найпоширенішого з людських інстинктів існують межі жахливого. І від того єдиного посланця увесь загін на березі перейнявся якимсь безіменним страхом, який запечатав їм уста. Вони дуже мало розповідали про це, а з усього гурту, що зоряної ночі вирушив з таверни «Золотий Лев», Елеазар Сміт був єдиним, чий щоденник зберігся.

Проте у листуванні Феннерів Чарльз Ворд віднайшов іще одне джерело, яке пролило трохи світла на цю історію. Воно зберігалося у Нью-Лондоні, де, як він дізнався, жила інша гілка цієї родини. Феннери, з дому яких було добре видно лиховісну ферму, стали свідками того, як чоловіки Провіденса вирушали на облаву; вони добре чули розлючений гавкіт Кервенових собак, за яким пролунав перший сигнал до атаки. Тоді з кам’яниці палахнуло яскраве світло, а за мить, після короткого другого свистка, що закликав до вторгнення, почулося віддалене бахкання мушкетів, а за ним жахливе гарчання, яке автор листа Люк Феннер записав літерами «Уааааррррр — Раааррр». Проте цей крик насправді був настільки моторошним, що жоден запис його не може передати, і автор згадує, що його мати знепритомніла, почувши його. Пізніше він повторився, але вже не так гучно, а за ним пролунали глухі постріли і гучний вибух з боку річки. Десь за годину після того всі пси почали скажено валувати, а потім задвигтіла земля, так що свічники аж підстрибували на каміні. Люк Феннер зауважив сильний запах сірки, а його батько стверджував, що чув третій екстрений свисток, хоча інші його й не розчули. Знову пролунали приглушені постріли, а тоді глибокий крик — не такий пронизливий, але ще лютіший за попередній. Це був ніби огидний гортанний кашель чи булькання, яке навіть не було схоже на крик, а лише віддалено нагадувало його радше своєю протяжністю і враженням від нього, аніж самим звучанням.

Потім на тому місці, де стояла ферма Кервена, щось спалахнуло і почулися відчайдушні й перелякані крики чоловіків. Вистрілили мушкети, і палаюче щось упало на землю. Тоді з’явилося ще одне вогненне щось, а за ним пролунав людський вереск. Феннер писав, що він навіть зміг розчути кілька слів із того нестямного крику: «Всемогутній, захисти свого агнця!» Ще раз гримнули постріли, і друга палаюча фігура теж упала. Після того десь на три чверті години запала тиша, а потім Артур Феннер, Люків брат, вигукнув, що він бачить вдалині «червоний туман», який підіймається в небо від проклятої ферми. Ніхто, крім хлопчика, не міг би цього підтвердити, та Люк відзначив дивний збіг, бо саме тієї миті троє їхніх котів у кімнаті настовбурчили шерсть.

1 ... 102 103 104 105 106 107 108 109 110 ... 197
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)