Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.
- Автор: Андрушко П. П., Стрижевська А. А.
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Юрисконсульт
- ISBN: 966-2968-07-5
- Жанр: право
Электронная книга - «Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.». Краткое содержание книги:
Розрахований на студентів, аспірантів та викладачів юридичних факультетів вищих навчальних закладів, науковців, суддів, працівників правозастосовних органів, юристів-практиків.
На практиці нерідко зловживанням владою або службовим становищем одночасно заподіюється як матеріальна, так і моральна шкода. У таких випадках загальна шкода від вчиненого діяння може визнаватись істотною навіть у випадку, коли матеріальні збитки не перевищують 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (див. абз. 5 п. 6 постанови від 26 грудня 2003 р. № 15).
Питання про відповідальність за заподіяння істотної шкоди внаслідок виконання незаконного наказу або розпорядження вирішується за правилами, передбаченими ст. 41 КК.
8. Саме розмір шкоди, заподіяної охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, є основним критерієм розмежування зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК), а також перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК) та дисциплінарних і адміністративних, зокрема корупційних, правопорушень, а також малозначних діянь, які відповідно до ч. 2 ст. 11 КК хоча і містять ознаки злочинів, передбачених ст. 364 чи ст. 365 КК, але не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі, внаслідок чого через малозначність не становлять суспільної небезпеки в її кримінально-правовому значенні.
Корупційними правопорушеннями, які можуть містити склад злочину і кваліфікуватися за ст. 364 чи 365 КК, є корупційні діяння, які названі у пп. "а" та "б" ч. 2 ст. 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 р., та діяння, перед: бачені ст. 5, 6, 10, 11 цього Закону[391], які у постанові ПВСУ "Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією" від 25 травня 1998 р. № 13 іменуються іншими правопорушеннями, пов'язаними з корупцією[392]. Згідно зі ст. 7 Закону України “Про боротьбу з корупцією" в редакції Закону від 3 березня 2005 р.[393] вчинення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за винятком осіб, зазначених у частині другій цієї статті, будь-якого з передбачених у статті 1 цього Закону корупційних діянь, якщо вони не містять складу злочину, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення корупційних діянь, передбачених цим Законом, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою, головою районної, обласної, районної у місті ради (у разі її створення), їх заступниками або секретарем відповідної сільської, селищної, міської ради, у разі здійснення ними згідно із законом повноважень сільського, селищного, міського голови, якщо вони не містять складу злочину, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 8 названого Закону передбачено, що порушення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, будь-якого із зазначених у статті 5 цього Закону обмежень, якщо воно не містить складу злочину, тягне за собою адміністративне стягнення у вигляді штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а повторне протягом року порушення будь-якого із зазначених у статті 5 цього Закону обмежень тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ПВСУ у названій постанові від 25 травня 1998 р. № 13 звертає увагу судів на необхідність відмежування корупційних діянь від службових злочинів та забезпечення своєчасного, всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи, звертаючи при цьому особливу увагу на з'ясування в кожній справі, зокрема, таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом України "Про боротьбу з корупцією" і чи не містить воно ознак злочину, і якщо в діях особи, притягнутої до відповідальності на підставі цього Закону, будуть встановлені ознаки злочину, суддя має ухвалити постанову про закриття провадження в адміністративній справі й передачу матеріалів прокурору для вирішення питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності (пп. 9, 3, 4 постанови)[394].
391
ВВР. — 1995. — № 34. — Ст.266; 1997. — № 19. — Ст.136; 1999. — № 26. — Ст.213; 2000. — № 24. — Ст.185; 2002. — № 40. — Ст.289; № 43. — 315; 2005. — № 16. — Ст.263; ОВУ. — 2006. — № 12. — Ст.793.
392
Див. абз 2 п. 1 постанови ПВСУ "Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією” від 25 травня 1998 р. № 13 // Постанови… — С. 233.
393
ВВР. — 2005. — № 16. — Ст.263.
394
Постанови… — С. 234, 236.