Анатомія неоголошеної війни
- Автор: Савченко Микола Олексійович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Українська перспектива
- ISBN: 966-7243-20-6
- Жанр: Военная проза
Электронная книга - «Анатомія неоголошеної війни». Краткое содержание книги:
Наведено факти взаємодії командної ланки ЧФ з по-сепаратистському налаштованими організаціями, партіями та депутатами кримського парламенту і колишнім президентом Криму. Розкривається ряд серйозних помилок окремих керівників України, через які не вдалося своєчасно розв’язати проблему чорноморського флоту. особливе місце займає розповідь про скорумпованість вищих чинів чорноморського флоту, про розпродаж, розкрадання та вивезення цінного майна.
Важливу увагу приділено портретам тих, хто створював Військово-Морські Сили України, показано успіхи і патріотизм цих людей, а також їхні помилки. Читач узнає про основні етапи будівництва українських ВМС з 1991 до 1997 року.
Зростала в ВМС і черга на квартири. На той час безквартирних було 3444 сім’ї військовослужбовців, з них у Севастополі 1350. А з запланованих 106 квартир у Севастополі збудували тільки 53. З них 50 квартир викупила для українських моряків Київська держадмiнiстрація, пізніше ще 35 — Міністерство оборони України. Це були жалюгідні крихти.
Труднощів було чимало. Проте більше гнітила ситуація, що складалася навколо нас, ставлення командування ЧФ до нас. Мало не щодня ми взнавали про які-небудь недружні кроки стосовно ВМС. Не хотілося вірити, але факти все більше переконували, що проти нас велася справжня неоголошена війна, хоча фронт її й був іноді непомітним.
Бої невидимого фронту
За ким “шпіонила” розвідка Чорноморського флоту? • Як нас обшукували • Агенти російських спецслужб у Криму • ГРУ та ФСБ проти України • Чому ГРУ не прибрало Мєшкова
Цих боїв намагалися не афiшувати, про них майже не повідомляли засоби масової інформації, ніколи не робилося щодо цього ніяких заяв офіційних посадових осіб. Однак, вони активно, цілеспрямовано велися щодня, постійно в Севастополі, Криму, на території України. Зоною найпильнішої уваги бійців невидимого фронту протягом деяких років був Крим, Севастополь. І тут першу скрипку грала розвідка Чорноморського флоту.
Почалося це одразу ж після розпаду СРСР. Саме з того часу певні сили Росії розгорнули широкомасштабну атаку на міждержавні та міжнародні угоди, що закріплювали цілісність території України в реально існуючих на той час кордонах. Атака велася на рішення Верховної Ради СРСР 1954 року про передання Криму Україні. Чорноморський флот був головною опорою в досягненні довгострокових цілей — відірвати Крим, Севастополь від України, повернути їх у лоно Росії.
Однією з серйозних перешкод на шляху досягнення цих цілей стало формування Військово-Морських Сил України. З перших же днів воно було сприйняте командуванням ВМФ РФ, Чорноморського флоту, сепаратистами в Криму, Севастополі з неприхованим роздратуванням, зі злістю. Вони геть відкинули ідею про рівноправне партнерство, дружню взаємодію в охороні південних морських рубежів Росії та України, вважаючи це прерогативою лише ЧФ.
Одне слово, ВМС України вони сприйняли як ворога номер один. І робили все для того, щоб перешкодити будівництву, становленню ВМС. Великого значення в досягненні цієї негідної мету надавалося розвідці Чорноморського флоту.
За свідченням народного депутата капітана 1-го рангу Євгена Лупакова, як тільки почав формуватися штаб ВМС України, у квітні—травні 1992 року пересувний розвідувальний комплекс ЧФ, облаштований на базі автомашин ГАЗ-66, став провадити систематичну розвідку радiомереж та радiовипромінювань зв’язку ВМС. З того часу розвідка Чорноморського флоту цілком легально, бо їй ніхто не перешкоджав з українського боку, діяла на території України.
Як повідомляла газета “Флот України” (13 січня 1996 р.), десятки й сотні людей щодня несли вахту в третьому розвідзагоні, в 530-му iнформаційному центрі ЧФ, виконували свої обов’язки в групах забезпечення агентурної розвідки. Під їхнім невтомним контролем перебували не тільки відкриті, а й закриті канали зв’язку. Вони прослуховували ефір практично на всіх діапазонах, на всіх частотах. Вони фіксували кожний зліт і посадку літаків базової української авіації на морському узбережжі. Досвідчені шифрувальники і дешифрувальники передавали та перехоплювали радіограми. Так добувалася й постачалася кому треба цінна інформація про Збройні Сили України, зокрема й про ВМС.
Особливу активність розвідка ЧФ проявляла, коли ВМС брали участь у різноманітних навчаннях та інших спільних з іноземними флотами заходах у рамках програми “Партнерство заради миру”.
За кілька років зафіксовано чимало фактів безпрецедентних дій бійців невидимого фронту ЧФ, спрямованих проти ВМС.