Анатомія неоголошеної війни
- Автор: Савченко Микола Олексійович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Українська перспектива
- ISBN: 966-7243-20-6
- Жанр: Военная проза
Электронная книга - «Анатомія неоголошеної війни». Краткое содержание книги:
Наведено факти взаємодії командної ланки ЧФ з по-сепаратистському налаштованими організаціями, партіями та депутатами кримського парламенту і колишнім президентом Криму. Розкривається ряд серйозних помилок окремих керівників України, через які не вдалося своєчасно розв’язати проблему чорноморського флоту. особливе місце займає розповідь про скорумпованість вищих чинів чорноморського флоту, про розпродаж, розкрадання та вивезення цінного майна.
Важливу увагу приділено портретам тих, хто створював Військово-Морські Сили України, показано успіхи і патріотизм цих людей, а також їхні помилки. Читач узнає про основні етапи будівництва українських ВМС з 1991 до 1997 року.
Ті дні були найвідповідальнішими в історії створення ВМС України. Тому ми сподівалися, що питанню підготовки приймання кораблів, організації управління буде приділено найпильнішу увагу Києва. На період приймання кораблів, комплектування їх та органiзацiї управління просто необхідно було створити урядову комісію, куди б увійшли представники Верховної Ради, Міністерства оборони та ВМС України. Вона здійснювала б контроль за ходом цього відповідального процесу й розв’язувала б усі питання, що виникають. Треба було терміново вжити заходів і для покращення соціального становища мічманів, прапорщиків та офіцерів ВМС. Тоді їхнє грошове забезпечення було в 2,5 рази нижче, ніж у такої ж категорії військовослужбовців ЧФ. Це неминуче спричинило те, що досвідчені фахівці, які служили на кораблях, що відходили від ЧФ, не бажали переходити на службу у ВМС. Враховуючи фінансові труднощі країни, можна було б на першому етапі підвищити грошове забезпечення тільки командним кадрам корабельного складу.
Ми добре знали, що коли цього не зробити, то кораблі, які передаються, фактично залишаться без командного складу, що може призвести до повної втрати ними боєготовності, виходу з ладу дорогоцінної техніки, до загрози безпеці особового складу. Адже загальновідомо, що скупий платить двічі. Проте ніякої державної комісії так і не було створено, зарплата також залишилася тією ж.
Через це і доводилося платити двічі. Під час перебазування з аеродрому Саки в Донузлав десантний корабель на повітряній подушці “Донецьк” зазнав аварії. Він навалився на водоносні труби, що поблизу злітної смуги. Під час аварії було пошкоджено зовнішню частину корпусу, пробито цистерни і вилилося майже тридцять тонн пального.
На той час в українських ВМС не було жодного офіцера, який би міг управляти таким кораблем. Під час цієї аварії старшим на борту був начальник штабу українського флоту контр-адмірал Олексій Риженко. Йому й було поставлено завдання зробити все, щоб через два місяці корабель було полагоджено. З цим завданням він у неймовірно тяжкій ситуації впорався. Крім того, вдалося майже в сім разів зменшити суму витрат на ремонт. Проведено його було за гроші, надані шефами. Хоча ці величезні кошти могли б піти на закупівлю квартир для військовослужбовців.
Випадок з “Донецьком” не пройшов безслідно і для контр-адмірала Олексія Риженка. Його було призначено на нижчу посаду: замість стати начальником штабу — першого заступника командувача ВМС України він став лише заступником командувача.
Життя не стояло на місці, і наші ВМС поволі, але все ж поповнювалися потрібними нам структурами та об’єктами.
Наприкінці липня над постом спостереження та зв’язку біля входу в Балаклавську бухту замайорів Державний прапор України. Його було піднято в урочистій обстановці під керівництвом начальника командного пункту — заступника начальника штабу ВМС України з бойового управління капітана 1-го рангу В’ячеслава Пархоменка.
На початку вересня почався практичний поділ авіаційної техніки двох авіаційних полків ЧФ в авіаційному гарнізоні Мирний Чорноморського флоту (поблизу Донузлава). Літаки, вертольоти, устатковання та дорога техніка мали бути поділені в співвідношенні 50 на 50. Однак шість літаків та вісім вертольотів, а також три пересувні авiаремонтні майстерні та іншу техніку, що була в гарному технiчному стані, ще до початку поділу було перекинуто на інший аеродром ЧФ. Тому авіації українських ВМС дісталася після поділу зношена техніка, яка не підлягала відновленню.
Крім того, гарнізон Мирний, який ми приймали, був не підготовлений до зими, запасів палива не було, казарменний фонд потребував ремонту.
До 15 жовтня 1995 року за рішенням командування ВМФ Російської Федерації гарнізон Мирний було розформовано. До 16 жовтня, згідно з директивою командування російського ВМФ, було розформовано і центр управління польотами в Гвардійську (Крим). Таке скорочення призвело до втрати контролю Чорноморським флотом повітряного простору Криму.
Флот у Криму почав активно скорочуватися. Росія при всьому бажанні вже не могла утримувати таку кількість з’єднань на півострові. Тоді в Криму було понад 500 військових об’єктів, 20 злітно-посадочних смуг. Військові частини займали 114 тисяч гектарів землі, 60 тисяч з яких належали ЧФ. І це в той час, як багато частин флоту вже припинило своє існування. Деякі з підрозділів флоту почали поступово перебазовуватися на російський берег. У середині жовтня пішов з Козачої бухти у Темрюк один з батальйонів 810-ї бригади морської піхоти ЧФ.