Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна

У досвітні години чоловіки, зрештою, починали, похитуючись, вертатись у свої ліжка у Мейсон-Сіті, Інженерному містечку чи Містечку халуп. Тих, що прямували до Мейсон-Сіті, на шляху додому чатувала халепа. Найпряміший шлях через каньйон пролягав по вузькому 450-метровому підвісному мосту, що погойдувався над річкою. Схоже, ніхто не переймався цим, прямуючи до Бі-Стріт на початку вечора. Але повернення додому о 3-й годині ночі під зав’язку наповненим спиртним — то вже зовсім інша справа. Одночасно кілька десятків п’яних чоловіків, похитуючись, перетинали міст, і він підскакував, вихилявся й розгойдувався, як змія під тортурами. Майже кожних вихідних хтось уночі падав з мосту. Насправді, у воду мимоволі пірнали стільки людей, що МВАК по п’ятницях і суботах запровадив пост із черговим у човні нижче за течією, щоб виловлювати вцілілих із води.

Джо, Джонні й Чак прогулювались по Бі-Стріт по суботах, споглядаючи все це широко відкритими очима. Жоден із них ніколи не бачив нічого подібного, і жоден із них не знав, як поводитися в цьому новому світі. Настанова Ела Ульбріксона «не палити, не вживати алкоголю, не жувати жуйку, не лаятись» постійно бриніла, наче дзвін, у їхніх головах. Як спортсмени вони пишалися своєю самодисципліною. Але тут було надто багато спокус. Тож вони гарячково бродили по барах, картярських казино і танцювальних залах, пили пиво, а деколи й віскі, та співали разом зі всіляким ковбойським набродом. Іноді Чак чи Джонні викладали гроші на танці, але Джо ціна здавалася марнотратною. За 10 центів можна було купити буханець хліба або десяток яєць у бакалійному магазині Карстена на початку вулиці. І вдома на нього чекала Джойс, про яку він завжди думав. Вони стояли і боязко дивилися вгору на ю-ху дівчат, що манили їх із вікон, але сторонилися їхніх лігвищ. У картярських казино хлопці юрмилися довкола вкритих сукном столів, але Джо тримав свій гаманець у кишені. Йому гроші діставалися занадто важко, щоб ризикувати ними в картах, навіть у тому малоймовірному випадку, що це була чесна гра. Коли Чак Дей сідав за столи, Джо і Джонні стояли поруч, пильно стежили за ним, готові вирвати товариша з будь-якої біди. Вони помітили, що суперечки тут, як правило, призводили до кулачних боїв, що виливалися згодом на Бі-Стріт, і застосування ножів і пістолетів не було дивиною в таких чварах.