Український патріот з династії Габсбургів
- Автор: Терещенко Юрій, Осташко Тетяна
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Темпора
- ISBN: 978-617-569-058-1
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Український патріот з династії Габсбургів». Краткое содержание книги:
Листування В. Габсбурга з К. Гужковським, М. Васильком, Є. Чикаленком, митрополитом А. Шептицьким та іншими українськими громадсько-політичними діячами проливає світло на маловідомі сторінки суспільно-політичного життя в Україні доби Першої світової війни та українських національно-визвольних змагань 1914–1921 рр. У книзі вміщено багатий ілюстративний матеріал.
Видання друге, доповнене.
Я сподіваюся, що Шептицький незабаром повернеться, тому що, якщо він торкнеться у Й[ого] В[еличності] питання про церкву, тоді я вважаю, можна бути впевненими, що українська справа рушила з місця, і що вона повинна стати головним пунктом політики.
Щойно я отримав лист від одного мого знайомого, скажу, що це довірена особа з Берну (Швейцарія), де він повідомляє, що така нейтральна держава як Швейцарія із задоволенням сприймає факт створення України. У Швейцарії також перебувають декілька українців, які в свій час були вислані старим урядом. Серед них є також один чоловік, який представляє австрофільські погляди, він повинен вже через 4 тижні повернутися до Росії. Я буду намагатися встановити із ним зв’язок за допомогою моєї довірочної людини, і передам йому деякі інструкції. Перед цим я хочу Вас попрохати, любий пане Василько, порадити мені, в яких рамках подати йому ці інструкції. Я також охоче повідомив би Вам ім’я цього чоловіка, але я дав слово, його ім’я нікому не називати. Чим далі тим все більше я сподіваюся, що незабаром постане зовсім вільна Україна із австрофільським напрямком! Зараз залишився лише один фактор і ним є Міністерство закордонних справ, яке повинно стати важелем у цій політиці і в цьому напрямку ми мусимо найактивніше діяти і надалі. Що стосується українця з Швейцарії, то я прошу Вас про нього нікому не розповідати, тому що він поїде не через Австрію, а через Францію, Англію та Швецію. Контакт з ним залишається, але дуже далекими окольними шляхами через Росію, Швейцарію та Австрію!
Сьогодні я отримав листа від Гужковського, дуже дивно, що. він сповнений оптимізму, дивиться у майбутнє із великими сподіваннями, і я написав йому дуже зворушливого листа, який його підтримає.
Я дуже радію, любий пане Василько, що Ви себе добре почуваєте, але як людина, яка щойно почала одужувати, Ви не повинні так багато працювати.
Я також у доброму здоров’ї, і мені тут дуже добре серед моїх українців. Маю написати чимало листів, бо у Відні я багато чого досяг переговорами — але наразі вже такої можливості немає, тому мені залишається тільки писати. Перепрошую, що і надалі турбуватиму Вас своїми листами.
Ще раз від усієї душі дякую Вам від свого імені та від імені усіх українців, хоча вони про це й не здогадуються, і прошу Вас, як щось новеньке з’явиться, повідомте мені, будь ласка. Наразі я буду закінчувати, мій любий пане Василько, із найкращими побажаннями завжди Ваш вірний та вдячний
Ерцгерцог Вільгельм м[ісце] п[ідпису]
(Там само. — Арк. 17–19. Машинописна копія нім. м.).
Копія
20. V.1917
Любий пане Василько!
Я прошу Вас не ображатися на мене за те, що я знову Вам пишу та забираю у Вас дорогоцінний час, але я Вам хотів лише повідомити, що декілька днів тому до мене приїжджав підполковник Гужковський, і він попросив мене, коли я Вам писатиму передати Вам його найщиріші вітання.
Як я дізнався з газет, Ви були у графа Черніна та у начальника генерального штабу, і, виходячи з цього, я гадаю, що Ви отримали нову інформацію, отже я дуже прошу Вас її мені повідомити, якщо Ви тільки на це матимете час. Що стосується нової інформації з мого боку, то я можу Вам повідомити лише наступне: справа вирішення особливого положення Галичини дуже далеко відсунута через опозиціоністський настрій обох народів, що проживають в країні, але мені здається, що шанси поділу Галичини навпіл ще повністю не вичерпані. Зважаючи на промови Польського клубу стає зрозумілим, що набагато небезпечнішим для Австрії був і є намір поляків повністю заволодіти Галичиною: «Галичину — до Польщі!».
Одразу, як я дізнався від Вас про новини, з усією своєю енергією виклав стан справи усім нашим найважливішим установам, і отримавши їх відповіді я роблю висновок, що мої обґрунтування та мій хід думок були принаймні взяті до уваги та для використання, майбутнє покаже, якщо це не так. Крах кола Білінського та Бобжинського вказує на те, що уряд зовсім не збирається втілити у життя мрії Польського клубу. Потім, здається, що уряд дуже добре поінформований про події в Росії, і, на мою думку, його увага прикута до українських партій в Росії, а саме, партій Грушевського391 (Федеративна)392 та самостійницького напряму393, які дуже швидко розвиваються та знаходяться у тісному контакті з народом, в той час як перша партія впливає головним чином сьогодні лише на інтелігенцію. До 2-ї належать: соц. — революційна] партія — укр[аїнська] національна п[артія]394, вона є дуже популярною, потім різні молодіжні організації та частина українських] соц[іал] демократів395. І, здається, уряд звернув особливу увагу саме на другу, міцніючу партію. Я сподіваюся, що з приводу цього питання дійдуть висновку саме зараз, або вже ніколи! Тобто, що стосується нашої монархії, то автономна Україна буде утворена!
28
Позначено рукою Вільгельма Габсбурга: «Конфіденційно».