Український патріот з династії Габсбургів
- Автор: Терещенко Юрій, Осташко Тетяна
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Темпора
- ISBN: 978-617-569-058-1
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Український патріот з династії Габсбургів». Краткое содержание книги:
Листування В. Габсбурга з К. Гужковським, М. Васильком, Є. Чикаленком, митрополитом А. Шептицьким та іншими українськими громадсько-політичними діячами проливає світло на маловідомі сторінки суспільно-політичного життя в Україні доби Першої світової війни та українських національно-визвольних змагань 1914–1921 рр. У книзі вміщено багатий ілюстративний матеріал.
Видання друге, доповнене.
1) краще мати прихильно налаштовану державу (народ), ніж незадоволений народ; 2) у цьому випадку ймовірна поступка областям була б почесною, що при теперішніх відносинах виливається у примус. Звичайно, всі ці роздуми можна було б втілити у життя лише за умови, якщо вже буде достовірно відомо, що відокремлення відбудеться.
Я саме сподіваюся, що граф Шептицький дуже точно зорієнтується під час свого теперішнього перебування та повідомить нам вірні дані, і тоді вже, я гадаю, настане той момент, коли треба буде звернути увагу уряду на здійснення того вирішального кроку, який визначить майбутнє існування Австрії. Іншого кращого рішення я не можу собі уявити.
Ви пишете, любий пане Василько, що майбутнє Вам здається чорним, я не поділяю з Вами цієї думки, тому що, по-перше, я завжди був і зараз є оптимістом, по-друге, австрійська монархія ше не досягла своєї найвищої точки, мені здається, вона досягне її лише після війни, коли відбуватимуться великі перетворення, і я впевнений, що Австрія крокує назустріч новому та славетному часу, так само і Україна!
Якщо Німеччина має за кінцеву мету насильство над не німецькими націями нашої держави, то я вважаю цю мету безперспективною з тієї причини, що Німеччина вже досягла всього, чого вона могла досягти та знаходиться зараз на похилій кривій світової історії, а у слов’янської нації проглядається велике майбутнє, яке вже багатьма визнається.
Я ще раз прошу Вас, любий пане Василько, вибачити мене за те, що я займаю Ваш такий дорогоцінний час, адже я Вам дуже довіряю і тому можу викласти Вам усе, що бентежить мою душу.
Я сподіваюся, що Ви читатимете цей лист у доброму здоров’ї, наразі закінчую лист і з щирими вітаннями залишаюся завжди Ваш вірний та вдячний
Ерцгерцог Вільгельм м[ісце] п[ідпису]
(Там само. — Арк. 14–16. Машинописна копія нім. м.).
Копія
30. IV.1917
Любий пане Василько!
Я щойно отримав Ваш милий лист, який приніс мені багато радості.
Не знаходжу слів висловити мою велику вдячність Вам за Ваші старання, які обов’язково приведуть до успіху. Дуже щасливий, що саме з моєї ініціативи Ви виконуєте усе із успіхом, впевнений, що прислана Вами до мене довірча особа зможе зробити багато чого доброго та корисного. Отже прошу Вас ще раз прийняти мою найщирішу вдячність, і Ви можете бути певними, що я одразу же візьмуся за роботу, щоб повністю вникнути в українську справу.
Незабаром до Бадену приїжджає принц Парма390, який намагатиметься від мого імені зробити для українців усе можливе — само собою зрозуміло, що він зберігатиме повну таємницю.
Мене дуже порадувало Ваше повідомлення про те, що наші справи у доброму стані, тому що я дуже тісно зв’язаний із хоробрим українським народом та завжди охоче поділяю з ним і радощі, і горе. Мені було дуже приємно дізнатися про часткове заспокоєння, яке все ж таки встановлюється. З цього приводу я сподіваюся, що це не призведе до будь-яких хвилювань в українському таборі, і воно не буде більше напружувати наші й без того напружені нерви.
Вважаю дуже важливим, що Ви маєте можливість залишатися із своєю довірчою персоною у постійному контакті, тому я одразу хочу Вас попрохати, щойно надійдуть нові повідомлення, то одразу мене інформувати, і якщо Ви цього забажаєте, я можу розпорядитися та відправити за цими повідомленнями свою людину, яка передасть їх мені особисто, але я прошу Вас попередити мене про це бажання заздалегідь за 1–2 тижні.
Ви побоюєтеся, що закулісні дії Бобжинського можуть зашкодити Вашим планам — а я за це не хвилююся, тому що він не є великодушною людиною, він завжди пливе по малій течії, просто за вітром, просто за кожним окремим членом Польського клубу. Крім того про посилання довірчої людини він не повинен нічого дізнатися.
Вчора я також отримав повідомлення з Відню з одного дуже компетентного джерела, що, можливо, взагалі не буде проголошено жодного особливого стану, а просто здійснено поділ Галичини, що зараз Німеччина має побоювання стосовно провінції Познань, але, як вважає один мій знайомий, що саме це зараз є причиною великої дискусії між двома державами, яка і повинна завершитися здійсненням програми в Австрії, до втілення якої так прагнуть українці.
27
Позначено рукою Вільгельма Габсбурга: «Конфіденційно».