Основи кримінально-правової кваліфікації
- Автор: Навроцький В’ячеслав Олександрович
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Основи кримінально-правової кваліфікації». Краткое содержание книги:
Для науковців, студентів юридичних вищих закладів освіти, юристів-практиків.
Для учасників групи характерною є, насамперед, узгодженість дій. Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 27 березня 1992 р. (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про зґвалтування та інші статеві злочини» підкреслював, що кваліфікація зґвалтування, вчиненого групою осіб, може мати місце у разі, коли група осіб діяла погоджено з метою вчинення насильницького статевого акту з потерпілою; якщо винні діяли погоджено відносно кількох потерпілих, хоча кожний із них мав на меті і зґвалтував одну потерпілу, дії кожного підлягають кваліфікації як зґвалтування, вчинене групою осіб. Отже, просте співпадіння в часі і місці дій кількох осіб не дає підстав кваліфікувати посягання, як вчинене групою осіб, група не є механічним злочинним утворенням[98]. Така узгодженість передбачає спрямованість посягання щодо одного і того ж потерпілого чи потерпілих, взаємну допомогу, використання однотипних способів вчинення злочину тощо. Тому не можна визнати наявність злочину, вчиненого групою осіб у такому, наприклад, випадку. Григорій сидячи на лавці в парку почув звернув увагу на шум, підійшовши, побачив, як Василь ґвалтує жінку, затуляє їй рота шарфом. Дочекавшись, поки Василь пішов з місця вчинення злочину, Григорій підійшов до потерпілої, яка знаходилася без свідомості, і зґвалтував її.
Узгодженість дій учасників групи може виникнути як на підставі попередньої домовленості, так і без неї. Стосовно зґвалтування Верховний Суд України підкреслив у згаданій постанові, що для визнання зґвалтування вчиненим групою осіб не вимагається попередньої змови між учасниками злочину. Група може утворитися в силу того, що попередня поведінка учасників давала підстави розраховувати на взаємне сприяння у вчиненні злочину, а може виникнути і в процесі виконання посягання. Так, між військовослужбовцями строкової служби рядовими Мирославом та Назаром виникла бійка в зв’язку з відмовою останнього виконати незаконну вимогу почистити чоботи «старослужачому». До бійки на стороні Мирослава приєдналися ще двоє солдатів — Віктор та Олексій, сумісними зусиллями вони заподіяли Назару середньої тяжкості тілесні ушкодження. Всі троє — Мирослав, Віктор та Олексій обґрунтовано були засуджені за порушення статутних правил поведінки між військовослужбовцями при відсутності між ними відносин підлеглості вчинене групою осіб.
Обов’язковою ознакою групи є також те, що кожен з її учасників приймає участь у виконанні об’єктивної сторони злочину. Цю позицію послідовно займає судова практика. Норми, які передбачають відповідальність за злочини, вчинені групою осіб, безпосередньо інкримінують лише тим, хто повністю або частково виконує дії, описані в диспозиції статті Особливої частини, тобто виступає як виконавець чи співвиконавець злочину. Так, в одній з постанов Пленуму Верховного Суду України відзначено, що виконавцями в груповому злочині визнаються лише ті особи, які діяли сумісно з умислом на вчинення вбивства, і безпосередньо приймали участь в самому процесі позбавлення життя потерпілого[99]. Дії ж осіб, які виконували в груповому злочині організаторські, підбурювальні або пособницькі функції, кваліфікуються за відповідною частиною ст. 27 КК та нормою Особливої частини, яка передбачає злочин, вчинений групою осіб.
Виходячи з наведеного розуміння групи осіб можна сформулювати правила кваліфікації відповідних злочинів.
Діяння учасників групи — осіб, які діють погоджено, виконують об’єктивну сторону злочину, кваліфікуються безпосередньо за статтею Особливої частини, яка передбачає вчинення злочину групою осіб.
Посягання організаторів, підбурювачів та пособників злочину, вчиненого групою осіб – не учасників такої групи — кваліфікуються з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК та статтю Особливої частини, яка передбачає злочин, вчинений групою осіб.
Якщо групою виконується злочин, в диспозиції статті про який не передбачене вчинення злочину групою осіб, то скоєне кваліфікується з посиланням на відповідну частину ст.27 та ч. 1 ст. 28 КК. При цьому діяння учасників групи — виконавців або співвиконавців кваліфікуються з посиланням на ч. 2 ст. 27 КК, діяння інших співучасників — з посиланням на ч. 3, 4 або 5 ст. 27 КК.
Схема: Кваліфікація злочину, вчиненого групою осіб
Кваліфікація злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб
98
Ушаков А.В. Понятие и квалификация группового преступления. // Советское государство и право. — 1976. — № 2. — С. 61.
99
Убийства, изнасилования и другие преступления против личности: Сборник судебных решений по уголовным делам. — К.: «Знання». — 1993. — С. 74.