Основи кримінально-правової кваліфікації
- Автор: Навроцький В’ячеслав Олександрович
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Основи кримінально-правової кваліфікації». Краткое содержание книги:
Для науковців, студентів юридичних вищих закладів освіти, юристів-практиків.
3) в диспозиції статті передбачена більш висока форма співучасті – вчинення злочину організованою групою, вчинення ж злочину групою осіб даною статтею не передбачається. В такому випадку скоєне учасниками групи кваліфікується як вид злочину, вчиненого однією особою, з посиланням на ч. 2 ст. 28 КК. Участь у вчиненні злочину осіб, які не є учасниками групи, кваліфікується з посиланням на ч.ч. 3, 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 КК та норму Особливої частини про відповідний вид злочину, вчиненого однією особою.
Організовані форми співучасті
До організованих форм співучасті відносяться організована група та злочинна організації. Їх поняття викладені в ч. 3 та ч. 4 ст. 28 КК. Однак, законодавчі визначення організованої групи та злочинної організації недосить чіткі і конкретні, що породжує труднощі в з’ясуванні змісту відповідних понять, встановленні відмінності між цими формами співучасті. До того ж, цілий ряд питань відповідальності за посягання, вчинені при організованих формах співучасті залишилося поза межами законодавчої регламентації.
Однак, так чи інакше, з’ясування відповідних понять слід почати із відповідних законодавчих формулювань, з їх порівняння:
Таблиця: Ознаки організованих форм співучасті
Характерна ознака Зміст ознак, притаманних для форми співучасті Організована група Злочинна організація Кількість учасників Три і більше Характер об’єднання Стійке об’єднання Стійке ієрархічне об’єднання Учасники об’єднання Учасники групи Члени або структурні частини Момент утворення об’єднання Попередньо зорганізувалися За попередньою змовою зорганізувалися Зміст діяльності Участь у готуванні або вчиненні злочину Спільна діяльність Мета утворення Вчинення цього та іншого (інших) злочинів 1) безпосереднє вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів; 2) керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб; 3) забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп Зв’язки між співучасниками Об’єднання єдиним планом, відомим всім учасникам групи; Ієрархічне об’єднання Розподіл функцій учасників групиПроблема невідповідності норм Загальної та Особливої частини КК у визначенні кількості злочинів, вчинюваних злочинною організацією
Поняття злочинної організації, яке міститься в ч. 4 ст. 28 КК передбачає, що така організація створюється для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації. Тобто, чітко і однозначно визначено необхідність мети вчинення не одного, а кількох злочинів. В той же час, статті Особливої частини КК, які встановлюють поняття окремих видів злочинних організацій, мети вчинення кількох злочинів не передбачають, вони сформульовані так, що наявність відповідної організації може визнаватися і при вчиненні навіть і одного злочину. Так в ст. 255 КК “Створення злочинної організації” йдеться про створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; в ст. 257 КК “Бандитизм ” — про організацію озброєної банди з метою нападу, про участь у нападі.
В зв’язку з цим виникають питання, чи є множинність злочинів, які вчиняє або має на меті вчинити злочинна організація обов’язковою умовою, при встановленні якої можлива відповідальність за такі злочини, чи можливе застосування ст.ст. 255, 257 КК тоді, коли доведена мета вчинення лише одного злочину?
Одностайності при вирішенні цих питань не досягнуто. На міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми відповідальності за злочини проти громадської безпеки за новим Кримінальним кодексом України” (м. Харків, 1-2 жовтня 2002 р.) відзначалося існування вказаної проблеми та необхідність її вирішення. При цьому одні учасники (зокрема, Н.О. Гуторова) вказували, що пріоритет тут слід віддавати положенню, закріпленому в ч. 4 ст. 28 КК, інші ж (В.В. Сташис) вважають, що ст.ст. 255, 257 КК повинні застосовуватися і при вчиненні учасниками злочинної організації і одного злочину.
Видається, що більш вагомі аргументи є на користь першої з наведених позицій. Вони полягають в такому: