Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
Був масонський натиск і на Україну. Я маю на увазі місіонерів-протестантів. Проте яскраво вираженого церковного розколу тут не сталося.
Протестанти-масони впевнили Петра відтяти голову Руській православній церкві, скасувати патріарха, сильно «урізати» монастирі, сплюндрувати головні з них. Удари посипались і на Києво-Печерську лавру. Аж до грудневого повстання 1825 року масонство в Росії процвітало.
Тут потрібно згадати Феофана Прокоповича, вихованця, а згодом ректора Києво-Могилянської академії. Він став протестантом, масоном, духівником самого Петра І, його найближчим соратником і вчителем. Певний час він очолював російську ложу, куди входив Петро І, і навіть був некоронованим імператором «всея Русі»: його слово було законом для Петра і всієї Росії. Вони збиралися в Сухаревій вежі. Петро довіряв Прокоповичу найпотаємніше. Не випадково той узяв шефство над молодим Ломоносовим — позашлюбним сином Петра.
— Невже?
— Ломоносов — син холмогорської селянки і Петра, який двічі бував в Архангельську. Зніміть з нього перуку, до дайте вусики — буде вилитий Петро. І за вдачею такий же га рячий. А ви думаєте, чого холопський син прибув до Петер бурга і одразу ж потрапив у вищий світ? Катерина II його боялась як можливого претендента на престол, а коли він ос таточно спився і постарів, особисто нанесла йому візит. Так от, Петро довірив цю таємницю масону Прокоповичу, той згодом — масону Шувалову, і вони піднесли Ломоносова.
Прокопович же відправив юнака на стажування до Києво-Могилянської академії.
Взагалі таємниць у династії Романових чимало. Ви, напевно, знаєте, що вона перервалась на Петрі ІІІ? Син Катерини Павло — син не Петра ІІІ, а графа Салтикова. За наказом імператриці Єлизавети Петрівни Катерина понесла від графа. Подальші імператори Росії — від гілки Салтикових (і вони знали про це).
— Однак повернімося до масонства. їхня духовна база: підміна Бога-Творця природою і людиною. Трикутник за мість хреста! Війна Богові! Геть святих! «Мета масонів — ус тановити торжество людини над Богом!» — говорив зять К. Маркса П. Лафарг і продовжував: «Війна Богові, проткну ти небо, як папір, — у цьому весь прогрес!» О. Блаватська, познайомившись з Лафаргом, подалася до Лондона, де зустрі лася з К. Марксом і стала однією з його помічниць. А адепт Блаватської Гурджієв уже в нашому столітті проривався до Гітлера й Сталіна.
Потрібно підкреслити, що всі масони хоч-не-хоч підпадають під вплив атеїстів, більшовиків, фашистів, духовна основа котрих так чи інакше корениться в Шамбалі (недарма їх усіх тягне до Тибету).
КИЇВСЬКІ ПАРАДОКСИ
Но что дано мне в щит вписать? — Датуры тьмы иль розы храма? Тубала медную печать Или акацию Хирама?
М. Волошин
— Повторюю, я нічого не маю проти масонства як такого, — вів далі Гуру, — хоча й не поділяю його принципів: «інтелект вищий за духовність», «людина є Бог» та інші. Зрештою, це питання свободи совісті. Але ж усе можна довести до соціально небезпечних крайнощів і спотворень. Взяти хоча б так званих жидомасонів або подвижників «живої етики», які культивують ідеї «Білого братства».
На відміну від Петербурга або Москви соціальний клімат в Україні характеризувався підвищеною духовністю. Мекка всього слов'янства — Печерська лавра — світила яскраво і далеко. І не лише Печерська, а й Почаївська лавра, Михайлівський Золотоверхий, інші обителі Києва, Харкова, Одеси, Львова. То є світочі великої духовної сили. Та й українська духовна еліта, починаючи з Григорія Сковороди й Івана Котляревського, не відокремлювала духовне світло («знання серця») від інтелектуального осяяная («знання голови»).
Після розгрому в 1826 році Південноукраїнської ложі, її так званих штаб-квартиру селі Кам'янка, Кишиневі (тут був посвячений у масони О. Пушкін), київському домі генерала В. Раєвського, і особливо після антимасонського вердикту Миколи І «вільні каменярі» в Україні так і не змогли підвести голову [Південноукраїнська масонська ложа в офіційній історії СРСР звалась Південноросійським товариством декабристів]. Вони весь час перебували в підпіллі, з якого вийшли тільки 1905 року. Наскільки знаю, власне українських впливових лож після 1826 року не існувало, хоча ложі франко-масонів все ж таки були — в Києві, Харкові, Одесі.
Українських масонів об'єднували Варшавська й почасти Московська таємні ложі (М. Грушевський, наприклад, був пов'язаний з польським братством). Існував масонський «осередок» на Сумщині — тут часто бував П. Чайковський. Ви, напевно, знаєте зворушливу історію, як ще не визнаний геніальний композитор Чайковський, котрий зазнав нужди, раптом став одержувати з «невідомого джерела» значні суми, достатні для безбідного життя. Цим джерелом виявилася дружина залізничного магната Надія фон Мекк. Вона ж підтримувала матеріально й сумських масонів. На їхніх зборах твори П. Чайковського виконували як священні гімни.