Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Современная русская и зарубежная проза » Празький цвинтар [без ілюстрацій]
Празький цвинтар [без ілюстрацій] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Празький цвинтар [без ілюстрацій]

Электронная книга - «Празький цвинтар [без ілюстрацій]». Краткое содержание книги:

Що це, бульварний роман? Може й так, тим більше що й сам автор цього не заперечує. Адже в «Празькому цвинтарі» є змови, підземелля, повні трупів, кораблі, що злітають на повітря посеред виверження вулкана, вбиті абати, що воскресають кілька разів, нотаріуси з накладними бородами, сатанистки-істерички, які відправляють чорні меси, карбонарії й паризькі комунари, масони, фальшиві «Протоколи сіонських мудреців», і так далі й таке інше. Втім, у читача, що має гарну звичку думати, відразу ж виникає відчуття, що про все це він уже десь чув або читав. І це дійсно так. Крім капітана Симоніні, головного героя книжки, усі інші персонажі нового роману Умберто Еко існували насправді й робили саме те, що описане…
1 ... 99 100 101 102 103 104 105 106 107 ... 167
Перейти на страницу:

Я шукав нову інформацію для своїх Протоколів, не нехтуючи певними витворами преси, досі гадаючи, що, коли не зважати на бідолаху абата Далла Пікколу, мої клієнти не надто скидаються на людей, які цілісінькими днями просиджують у бібліотеках.

Якось падре Берґамаскі сказав таке:

— Російською вийшла книжка такого собі Лютостанського про Талмуд та євреїв. Я спробую дістати її й попросити своїх братів зробити переклад. Однак є ще одна особа, з якою треба поспілкуватися передовсім. Ти коли-небудь чув про Осман-бея?

— Він турок?

— Можливо, серб, але пише німецькою. Його книжечку про підкорення євреями світу вже перекладено багатьма мовами, та, гадаю, йому знадобиться більше інформації, бо він живе з антиюдейських кампаній. Кажуть, що російська політична поліція дала йому чотириста рублів, аби він поїхав до Парижа в науку до Всесвітнього Єврейського альянсу, про який, як я пригадую, ти вже дещо дізнався від свого друга Брафмана.

— Насправді, обмаль.

— То вигадай щось і запропонуй тому Осман-бею, а він запропонує щось тобі.

— Як я його знайду?

— Він сам тебе знайде.

Я вже майже не співпрацював з Ебутерном, але час від часу ми зв'язувалися. Цього разу ми зустрілися біля головного входу в Нотр-Дам, і я розпитав його про Осман-бея. Здавалося, що він знайомий з поліцією половини світу.

— Можливо, він єврей, як і Брафман та решта озлоблених представників його породи. У нього довгенька біографія. Спочатку він називався Міллінґер чи Міллінґен, пізніше — Кібрідлі-заде і якийсь час його вважали албанцем. Бея виганяли з багатьох країн за брудні оборудки, здебільшого шахрайства, інколи в якій-небудь державі він потрапляв за ґрати на кілька місяців. Він присвятив себе єврейському питанню, бо завбачив, що це справа прибуткова. Не знаю вже, за яких обставин, але якось, перебуваючи у Мілані, він привселюдно зрікся всього, що казав з приводу євреїв, а потім надрукував у Швейцарії нові антисемітські книжечки й подався продавати їх у Єгипет, ходячи від хати до хати. Але справжньої слави він зажив у Росії, де спочатку опублікував кілька розповідей про вбивства християнських дітлахів. Наразі він присвятив себе Єврейському альянсу, й саме тому ми хочемо втримати його якнайдалі від Парижа. Я багато разів казав вам, що ми не хочемо встрявати у сварку з цим людом, нам немає у цьому потреби, принаймні зараз.

— Але він уже їде до Парижа, а може, вже й приїхав.

— Бачу, ви вже більш за мене обізнані. Та нехай, якщо хочете, приглядайте за ним, ми, як і завжди, будемо вам вдячні.

Ось саме тому я мав двійко вагомих причин, аби зустрітися з тим Осман-беєм: по-перше, щоб продати йому інформацію, яку маю на євреїв, а по-друге, щоб тримати Ебутерна у курсі пересувань об'єкта. За тиждень Осман-бей дійсно дав про себе знати, підсунувши під двері моєї крамнички записку, в якій повідомляв мені адресу пансіону в кварталі Маре[230].

Я гадав, що він ласий до смачненького, тож хотів запросити його у «Grand Véfour», аби він скуштував fricassée de poulet Marengo e les mayonnaises de volaille[231], ми обмінялися кількома цидулками, але він відхилив мої запрошення, призначивши зустріч того ж вечора на розі пляс Мобер та рю Метр-Альбер. Я побачив, як під'їхав фіакр, тож мені довелося підійти ближче.

Коли екіпаж зупинився на розі майдану, звідти вигулькнув писок, з яким я б не хотів зустрітись посеред ночі на котрійсь вулиці у моєму кварталі: закудлані довгі коси, карлючкуватий ніс, хижий погляд, землисте обличчя, сухоребрий, наче акробат, та ще й ліве око нервово сіпається.

— Доброго вечора, капітане Симоніні, — відразу привітався чоловік, додаючи: — У Парижі, як то кажуть, навіть стіни мають вуха. Тому єдиний спосіб спокійно погомоніти — прогулятися містом. Візник не почує нас аж звідси, а якби й міг, то він усе одно глухий, як тетеря.

Так, поки на місто спускалися сутінки, а з туманної ковдри, яка поволі розстелялася, майже вкриваючи бруківку на вулицях, накрапав дрібненький дощик, ми вперше повели свою розмову. Здавалося, що фурманові дали вказівку прослизнути у найменш залюднені квартали, їхати найгірш освітленими вулицями. Ми цілком спокійно могли побалакати на бульварі Капуцинів, та Осман-бей, вочевидь, полюбляв театральність.

вернуться

230

Маре — квартал у Парижі, на правому березі Сени, де розташовано багато пам'яток. Незважаючи на численні вигнання євреїв, цей район донині вважають єврейським.

вернуться

231

Куряче фрикасе під майонезом а-ля Маренго (фр.).

1 ... 99 100 101 102 103 104 105 106 107 ... 167
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)