Повзе змія

Поки Глод удесяте ділився своїми припущеннями з Черниченком та іншим високим начальством, надійшли перші, можна сказати, позитивні результати пошуків. Один з інспекторів ДАІ пригадав, як близько четвертої, навіть на початку п’ятої, повз пост під час перевірки однієї підозрілої іномарки проїхав знайомий таксист на стареньких «Жигулях», навіть махнув йому привітно рукою. Хлопець по кілька разів на день їздив туди-сюди, частенько возив пасажирів за межі міста, навіть зранку вже встиг змотатися на Ромни, тому інспектор пропустив його повз увагу. Тепер таксиста, котрий щойно повернувся на своє звичне місце біля базару, допитали і встановили: до нього в машину справді сів хлопчина в джинсах, светрі, шкірянці та насунутій на очі кепці. Одяг виглядав новим, щойно купленим. При собі пасажир мав лише сумку середніх розмірів, на вигляд — досить легку. Він їхав до Ромен і — увага! — платив доларовою готівкою. На фото таксист однозначно впізнав Баглая. Опери обнишпорили територію базару і в одному зі смітників знайшли пакет, а в ньому — спортивний костюм зі слідами пилу, бруду та крові: Кров, між іншим, однієї групи з кров’ю криміналіста Лугана. Той на короткий час прийшов було до тями і встиг у кількох словах пояснити, як боровся з утікачем.

Богдан Баглай за короткий термін купив собі новий одяг і найняв машину, аби виїхати з міста.

Виходило, він десь тримав гроші. І навряд чи їх дав адвокат Гужва. У нього зовсім протилежна репутація: Едуард Васильович сам дуже любив брати гроші. А давати їх, та ще й особливо небезпечному злочинцеві… У це зовсім не вірилося. Швидше за все, Баглай сам десь заховав енну суму і вичікував зручного моменту, аби скористатися нею. Тоді виходить, що втечу він замислив давно. Чому ж не реалізував її за весь цей час, чого вичікував? Самою лише зухвалістю поведінки і схильністю до авантюр подібне не поясниш.

Після інформації, отриманої від таксиста, про Макса всі якось забули, перемкнувшись одразу на Ромни. Глод не поспішав іти додому, хоча ніхто й ніщо його на колишній роботі не тримало. Окрім бажання взяти участь у пошуках Баглая. Звільнився він порівняно недавно, тому навіть Черниченко ще не звикся з думкою, що капітан Глод — колишній працівник міліції. Власне, Наталка в чомусь цілком мала рацію. Сидячи в кабінеті, котрий буквально пару місяців тому ділив зі Сташенком, Максим нарешті усвідомив істину, яку намагалася висловити дружина, а він ніяк не міг второпати її суть. Можна здати службове посвідчення та зброю, звільнитися з роботи, котра почала давити на плечі, але мента, тим більше — опера із себе не витравиш. Вона не захотіла миритися з подібним станом речей, а Глод розумів — йому самому доведеться миритися з собою.