Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)
- Автор: Суворов Виктор
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: ООО Издательство “Добрая книга”
- ISBN: 978-5-98124-561-9
- Переводчик: Олег Петрович Дрогомирецький
- Жанр: История
Электронная книга - «Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)». Краткое содержание книги:
4
ГРУ і КДБ - ворожі організації.
Як Гестапо і Абвер.
ГРУ добувало таємниці противника, КДБ наглядала за ГРУ. Ми були завжди поруч. І чекісти посміювалися: так ми вашого Пеньковського вирахували майже за рік до арешту! Та ми реготали, слухаючи кожне його слово під час зустрічей з чужоземними розвідниками в Москві!
Зараз Інтернет заповнений спогадами чекістів, які стежили за Пеньковським: ми реготали...
Всі чекісти вірою і правдою служили своєму режиму, режиму ідіотів і злочинців. Цьому режиму вони клялися у вірності. Полковник Пеньковський Олег Володимирович наносив смертельний удар владі, яку чекісти повинні були захищати. Але вони реготали... І нічого не робили.
5
Пеньковський був убитий. Тим часом процес розпаду Радянського Союзу набирав обертів. У 1963 році повстав Кривий Ріг. Було спалено відділення міліції, на телеграфному стовпі повішений міліціонер, який стріляв у люд. Бунт довелося душити вогнем на ураження. Призвідників - вірніше тих, кого такими виставили на суді, - розстріляли.
Але повстав Сумгаїт.
Напруга зростала, все повинно було вибухнути і завалитися. І тоді Хрущов пішов на крайні заходи. Радянський Союз став закуповувати хліб у клятих капіталістів, в основному в Америці. В 1963 році Хрущов заплатив за ввезене зерно та інше продовольство 520,3 тони золота.
Хрущов був зрадником, ворогом народу, зрадником Батьківщини. Якби він малу частку того золота платив власному народу, то в країні був би достаток хліба, м'яса, масла і всього іншого. Але Хрущов чітко стояв на своєму: нехай селяни в колгоспах грошей не отримують, нехай вироджуються і спиваються, а золото віддам американцям. Нехай Америка процвітає. Нехай американському фермеру буде добре.
Так і пішло. Щороку Хрущов, а потім ті, хто його змінив, платили Америці данину сотнями тон золота, щоб власний народ вимирав у злиднях. Жебраками легко керувати.
Система налагодилася проста: золото, яке кремлівські вожді платили американцям, до нас уже ніколи повернутися не могло. Це втрата непоправна. А пшениця - продукт відновлюваний. В Америці наступного року виростала нова пшениця. І її знову продавали за золото.
Радянський Союз будував усе нові ракети й підводні човни, танки й бойові літаки. Заради того, щоб відбити можливий напад: віддамо останнє, але ракет наклепаємо. Лише б не було війни. Але Америці було зовсім нічого нападати на дурнів, які добровільно віддають свої скарби. Навіщо на них нападати, якщо вони й так данину справно платять?
6
А Радянський Союз готувався до зруйнування проклятого капіталізму. Радянський Союз будував підводні човни і ракети, танки і стратегічні бомбардувальники. Все більше і більше. Радянський Союз озброював увесь світ автоматами Калашникова. Радянський Союз підтримував будь-яких борців проти капіталізму, будь-яких екстремістів і терористів. І співали ми пісню: іншого немає у нас шляху, в руках у нас гвинтівка.
Іншого шляху дійсно не було. Прокляте капіталістичне оточення треба було знищувати. В іншому випадку Радянський Союз повинен був неминуче впасти, бо переваги вільної економіки перед бюрократичною були надто очевидні.
Але наші вожді, вкладаючи жахливі засоби у виробництво зброї і підтримку борців проти капіталізму в усьому світі, не задумувалися над досить простим питанням. Якщо ми в кінцевому підсумку поламаємо капіталізм, то хто ж нас тоді буде годувати?
7
Жовтень 1962 року - апогей розвитку Радянського Союзу. Вища точка польоту.
Далі почалося ковзання вниз. Вожді розуміли: треба щось або когось міняти. Перш за все - Хрущова. Змова назрівала.
У жовтні 1964 року Хрущов відпочивав на берегах Чорного моря. У цей час без його відома було зібрано пленум Центрального Комітету. І Хрущова ввічливо попросили повернутися в Москву.
Хрущов сказився. Як? Який пленум? Чому не доповіли?
Хрущову ніхто нічого не пояснював: повертайся, чекаємо.
А хрущовська охорона - це КДБ. Хрущовська охорона - в підпорядкуванні генерал-полковника Семичастного.
Весь урядовий зв'язок - це теж КДБ. Він теж підпорядкований генерал-полковнику Семичастному.
І весь урядовий транспорт - кораблі, поїзди, літаки, - все це КДБ.
Хрущов - у руках товаришів з гарячими головами і холодними серцями. Він прилетів до Москви. І тут 13 жовтня 1964 року люди, яких Хрущов сам піднімав з грязі просто в князі, висловили йому все, що про нього думають. Хрущов того дня був знятий з усіх посад. Наступного дня, 14 жовтня, рішення партії було оформлене офіційно.