Гаррі Поттер і напівкровний принц
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-29-6
- Переводчик: Виктор Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і напівкровний принц». Краткое содержание книги:
У Гаррі аж душа в п'яти пішла, коли Слизоріг простяг убік руку й неначе просто з повітря притяг до себе Снейпа. - Та не ховайся. Северусе, йди до нас! - радісно гукнув Слизоріг, починаючи вже гикати. -Я оце розповідав про надзвичайний хист Гаррі до виготовлення настоянок і відварів! Тут, зрозуміло, є й твоя заслуга, бо ти ж його навчав цілих п'ять років!
Опинившись у пастці Слизорога, що обхопив його рукою за плечі, Снейп націлився своїм гачкуватим носом на Гаррі, а його чорні очі звузилися.
- Дивно, бо в мене ніколи не виникало враження, що я спромігся навчити Поттера бодай чомусь.
- Тоді це природний хист! - вигукнув Слизоріг. - Ти побачив би, що він витворив на першому ж моєму уроці. «Смертельний ковток»… ще жоден учень не варив кращого зілля з першої ж спроби, навіть ти, Северусе…
- Справді? - спокійно перепитав Снейп, і далі свердлячи очима Гаррі, аж у того похололо в грудях. Ще йому не вистачало, щоб Снейп зацікавився, звідки взявся його несподіваний талант до настоянок.
- А нагадай мені, Гаррі, які ти ще вивчаєш предмети? - запитав Слизоріг.
- Захист від темних мистецтв, заклинання, трансфігурацію, гербалогію…
- Одне слово, усі ті предмети, знання яких необхідне авророві, - з ледь помітним глузуванням осміхнувся Снейп.
- Так, бо я хотів би стати аврором, - виклично сказав Гаррі.
- Із тебе вийде видатний аврор! - загорлав Слизоріг.
- Не думаю, Гаррі, що тобі варто бути аврором, - несподівано втрутилася Луна. Усі на неї глянули. -Аврори належать до таємної ложі гнилоіклів. Я думала, що всі про це знають. Вони діють зсередини, щоб зруйнувати Міністерство магії через поєднання темної магії з хворобою ясен.
Гаррі пирхнув зо сміху, і йому в ніс потрапило з півкелиха медовухи. Справді, вже заради цього одного варто було привести Луну сюди. Він відвів руку з келихом від вуст, кашлянув, стікаючи медовухою, та не міг стримати сміху, і тут побачив ще один дарунок долі: Аргус Філч тяг до них за вухо Драко Мелфоя.
- Пане професоре Слизороже, - Філч сопів, щелепа в нього тряслася, а вирячені очі блищали маніакальною жагою до виявлення правопорушників, - я побачив, як цей хлопець зачаївся у верхньому коридорі. Він каже, що був запрошений на ваше свято, але трохи спізнився. Чи ви надсилали йому запрошення? Розлючений Мелфой вирвався з Філчевих лап.
- Карочє, добре, мене не запрошували!-сердито крикнув він. - Я хотів прийти незваним гостем! Що, щасливий?
- Е, ні! - заперечив Філч, хоч це не зовсім в'язалося з радістю, якою сяяло його обличчя. - Ти вскочив у халепу, он як! Хіба директор не казав, що нічні походеньки без дозволу заборонені? Казав чи ні, га?
- Усе добре, Аргусе, добре, - замахав рукою Слизоріг. - Це ж Різдво, й нема ніякого злочину в бажанні прийти на вечірку. Один-єдиний раз забудьмо про покарання. Драко, можеш тут залишатися.
Філчеве розчарування й обурення було цілком сподіване; але чому, подумав Гаррі, дивлячись на Мелфоя, той теж не особливо щасливий? І чому це Снейп зиркав на Мелфоя водночас сердито і… чи це можливо?… трохи злякано?
Та не встиг Гаррі усвідомити все побачене, як Філч відвернувся й почовгав геть, бурмочучи щось собі під ніс; Мелфой силувано всміхнувся й почав дякувати Слизорогові за великодушність, а Снейп знову надів незворушну маску.
- Та що там, - відмахнувся від Мелфоєвих подяк Слизоріг. - Зрештою, я був знайомий з твоїм дідом…
- Пане професоре, він завжди був про вас дуже високої думки. - мерщій підхопив Мелфой. - Казав, що не знав кращого за вас зіллєвара.
Гаррі глянув на Мелфоя. Його здивувало не підлабузництво Мелфоя. бо він роками спостерігав, як той постійно вихваляє Снейпа. Але він раптом помітив, що вигляд у Мелфоя якийсь хворобливий. Він уже хтозна відколи не бачив Мелфоя так близько; тепер добре було видно темні кола в нього під очима й відверто сірий колір його шкіри.
- На два слова, Драко, - сказав йому зненацька Снейп.
- Ой, та годі тобі, Северусе, - знову гикаючи, забідкався Слизоріг, - це ж Різдво, не будь такий суворий…
- Я вихователь його гуртожитку, і це мені вирішувати, бути мені суворим чи ні. - коротко відказав Снейп. - За мною, Драко.
Вони пішли - Снейп попереду, а набурмосений Мелфой ззаду. Гаррі якусь мить нерішуче стояв, а тоді пробурмотів: