Гаррі Поттер і напівкровний принц

- Я й не сумніваюся, що ти здивуєш нас несподіваними магічними талантами. -позіхнув Фред.

- До речі, про несподівані таланти, Рональде, - втрутився Джордж, - що це за плітки ми чуємо від Джіні про тебе й про юну панночку, яку звати… якщо не помиляємось…Лаванда Браун?

Рон зашарівся і знову взявся за капусту, хоч не схоже було, що він незадоволений.

- Не твоє собаче діло.

- Які вишукані слова, - зіронізував Фред. - Мені в голові не вкладається, з якого це джерела ти їх черпаєш. Але ми хотіли знати… як це сталося?

- Тобто?

- Вона потрапила в аварію чи як?

- Що-що?

- Ну, яким чином вона зазнала такої глибокої мозкової травми? Обережно!

Місіс Візлі зайшла на кухню саме вчасно, щоб побачити, як Рон метнув у Фреда ножа, яким він різав капусту, а той одним лінивим помахом чарівної палички перетворив ножа на паперовий літачок.

- Роне!-розлючено крикнула місіс Візлі. - Щоб я більше не бачила, як ти кидаєшся ножами в мене на очах!

- Не буду, - буркнув Рон, - на очах, - додав він ледь чутно, і знову взявся до брюссельської капусти.

- Фреде, Джорджику! Вибачте, дорогенькі, але сьогодні прибуває Ремус, тому вам доведеться поділитися кімнатою з Біллом!

- Добре, - погодився Джордж.

- Тоді, оскільки Чарлі не приїжджає, Гаррі з Роном розмістяться на горищі, а якщо Флер перейде до Джіні…

__…то у Джіні буде шикарне Різдво,-пробурмотів Фред.

- …то всім буде зручно. Принаймні кожному буде де спати. - трохи стурбовано закінчила місіс Візлі.

- То Персі вже точно не покаже тут своєї бридкої пики?- поцікавився Фред. Перш ніж відповісти, місіс Візлі відвернулася.

- Ні, в нього багато роботи в міністерстві.

- Або він найбільша в світі дупа, - припустив Фред, коли місіс Візлі вийшла з кухні. - Одне з двох. То ходімо вже, Джорджику.

- Що ви там задумали? - запитав Рон. - Краще допоможіть чистити капусту. Вам же можна користуватися чарівними паличками! Тоді ми теж будемо вільні!

- Не думаю, що нам це варто робити, - з серйозною міною заперечив Фред. - Чистка капусти без чарів зміцнює характер, допомагає оцінити всі труднощі життя маґлів і сквибів…

- …а якщо хочеш, Роне, щоб тобі допомагали, - Джордж пустив на нього паперового літачка, - то не треба кидатися ножами. Оце тобі маленький натяк. Ми йдемо в село, там у крамничці канцтоварів працює дуже гарна дівчина, яка вважає, що мої картярські фокуси просто чарівні… ніби це справжня магія…

- От гади, - похмуро буркнув Рон, дивлячись на Фреда з Джорджем, що йшли через засніжене подвір'я. - Вони почистили б за десять секунд, і ми б теж могли піти.

- Я не пішов би, - заперечив Гаррі. - Я пообіцяв Дамблдору, що звідси-ні на крок.

- Он воно що, - зітхнув Рон. Він почистив кілька капустин, а тоді запитав: - А ти розповіси Дамблдорові про ту підслухану розмову між Снейпом і Мелфоєм?

- Так, - відповів Гаррі. - Я розповім про це всім, хто зможе їм завадити, і насамперед Дамблдорові. Можливо, також треба буде поговорити з твоїм татом.

- Шкода тільки, що ти не почув, що саме робитиме Мелфой.