За східнім обрієм [Спомини про пережите]
- Автор: Шумук Данило
- Год: 1974
- Язык: украинский
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «За східнім обрієм [Спомини про пережите]». Краткое содержание книги:
Наближається година відкриття загальних зборів. Таркавцадзе, так як і завжди, провів відповідну нараду з своїми пропаґандистами і послав їх по бараках підготовити людей до загальних зборів в такому дусі, щоб вони одноголосно підтримали комітет і утвердили його пляни. Пропаґандисти пішли виконувати поручене їм завдання. А люди самодопомогової організації вже зробили свою роботу по тому питанню і облягли клюб з тією метою, щоб кожному своєчасно захопити визначене для нього місце. Хвилин за десять до відкриття загальних зборів, Король тайком дав одному нашому хлопцеві ключі від обох дверей клюбу. Отже, поки комітет обговорював свій плян проведення загальних зборів, то самодопомогова організація зайняла всі місця у залі й на ґальорці.
Через хвилин десять, із свого штабу вийшли всі члени страйкового комітету і зайняли свої місця за довгим столом на сцені. Шамаєв, окинувши своїм досвідченим оком авдиторію, немовби сам до себе сказав: «Сегодня, наверное, будет маленькая оппозиция». І в ту ж мить зробив перестановку в порядковості питань у повістці дня. Питання звільнення Борисенка з ізоляції переніс з першого на останнє, тоді відкрив загальні збори. На повістці дня було п'ять питань. Раніш, ніж ставити на голосування будь-яке питання, Шамаєв виступав з приводу даного питання і з'ясовував його, додаючи до того думку комітету, так, що загальні збори без найменших вагань схвалювали думку комітету і одноголосно підтримували його міркування. Шамаєв умів все це робити просто таки чудово. І цим разом, так як і завжди, всі його дружньо підтримували і проголосували за пропозицією комітету по першому, другому і третьому питанню. А тоді Шамаєв на остатку прочитав останнє питання по відношенню звільнення з ізоляції Борисенка. Все це було зачитано і сказано таким тоном, наче б це питання не варте найменшої уваги і воно повинно вирішатися просто механічно. Шамаєв зіслався на те, що мов Борисенка ізолював Воробйов, а поскільки Воробйова зняли з голови комітету, то вже пора ліквідувати і всі наслідки його авантюристської діяльности.
Але авдиторія саме якраз і ждала того питання. Після закінчення виступу Шамаєва, піднялися руки по всій авдиторії і на ґальорці просящих слова. Першим взяв слово молодий хлопець-електрик Щерба і сказав:
«Борисенко у лагері весь час був бриґадиром. Жив, як паразит, за рахунок тружеників, та ще й дуже часто збивав їх і віддавав у ізолятор. Але ми простили йому всі його злочини, надіючись, що він все це зважить і нарешті покається і стане справжньою людиною. Але Борисенко не з тих — він почав організувати змову проти нашої боротьби із свавіллям адміністрації і її цепних псів, таких, як Борисенко. Він не шанував порядків, встановлених нами всіма і щоденно ходив і на кухню в самий робочий цех і вимагав собі те, що йому бажалось. Із чотирьох тисяч народу він тільки один виявився такою безсовісною свинею. Мало того, він явно інформував через дроти адміністрацію про роботу комітету і всіх наших кращих людей. Отже, якщо Борисенко виступить перед нашими загальними зборами, і чистосердечно осудить сам себе за всі ті його злочини і пообіцяє стати чесною людиною, то тоді ми подумаємо над тим, щоб його звільнити з ізоляції.