Щаслива суперниця
- Автор: Вилар Симона
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Зелений пес
- ISBN: 978-966-2938-38-8
- Жанр: Исторические любовные романы
Электронная книга - «Щаслива суперниця». Краткое содержание книги:
За що в цьому світі варто боротися?
Герої Сімони Вілар вкотре доводять, що боротися варто лише за кохання.
Ви в цьому переконалися, коли читали першу частину драматичної оповіді — роман «Сповідь суперниці». І хоча виявилося, що одна з двох непримиренних суперниць виборола головний приз — серце прекрасного лицаря, чи можна її назвати щасливою? Адже ненависть тієї, що програла, росте і шириться, не знаючи меж. Тож боротьба точиться з новою силою. Тепер щасливій суперниці доводиться боротися за власне виживання.
Напруга зростає з кожною сторінкою. Ми не встигаємо полегшено зітхнути, коли героїні вдається вистояти в черговому смертельному поєдинку, як на неї чекає нове випробування — страшніше за попереднє.
І коли дочитуємо до кінця, зітхаємо: «І справді, життя — це боротьба… Та яка ж тяжка!»
Але виграє не той, хто сильніший, а в кому більше мужності й людяності. Це довела тендітна, але незламна героїня нового роману Сімони Вілар.
— Мілорде, вмираючи, король і справді тричі назвав ваше ім’я. Але це було в забутті.
— А ось Бігод так не вважає, — різко перебив Стефан. — І готовий заприсягтися в цьому, якщо буде потрібно. За таку відданість я обіцяв зробити його графом Норфолка. Яка несподіванка, га?
— Ні, — вичавив я. — Гуго Бігод завжди заздрив мені й прагнув зайняти моє місце.
— І знайшов спосіб цього домогтися. Його рід завжди займав гідне становище в Денло, та й при Боклерку Бігоди піднеслися. Чого б мені не зробити віддану людину графом Норфолкським? Адже не розраховуєш ти зберегти титул після того, що трапилося з моєю родичкою? Але якщо ти виявиш лояльність, за тобою залишаться твої манори. І з Бігодом ти рано або пізно навчишся знаходити спільну мову. Але головне — твоя Гіта буде врятована. Порукою тому слово короля!
Він посміхнувся.
— Ти ж допоможеш мені здобути корону? Це в твоїх інтересах. Адже якщо Гіті нічого не загрожуватиме, ви нарешті зможете одружитися, і я буду надзвичайно радий бачити лорда й леді Бронвудських на торжествах з нагоди моєї коронації.
Я мовчав. Заради Гіти готовий був допомогти йому, готовий стати клятвопорушником. Але чим це обернеться, якщо Стефана спіткає невдача? Що буде з тими, хто підтримував його? Я не вбережу Гіту й дітей, якщо моя голова скотиться з ешафоту.
— Ти вагаєшся, Едгаре?
— Якщо ви пам’ятаєте, я був тамплієром. А вони тільки в бою діють стрімко.
Стефан гмикнув.
— Значить, потрібні пояснення. Зараз ми з Божою допомогою вийдемо в море й за кілька годин причалимо в Дуврі. Звідтіля я вирушу в Кентербері й заручуся підтримкою примаса Англії. Мій брат Генрі вже веде переговори з вищим духівництвом, канцлером і скарбником. Ми давно не бачилися, Едгаре, й ти багато чого не знаєш, але винна в тому Бертрада, котра всіляко прагла нас роз’єднати. І все-таки мир її праху, — він поквапливо перехрестився. — А тепер найголовніше. Мені необхідно, щоб людина, яка користується довірою і повагою, у присутності лордів і представників церкви заприсяглася, що Генріх Боклерк бажав бачити своїм спадкоємцем на троні саме мене, нащадка Вільгельма Завойовника по чоловічій лінії, людину, якій у останні роки він довірив усі англійські справи. В Англії й зараз чимало людей, які бажають, щоб їхнім королем став я, а не Матильда чи братик Теобальд. І те, що Генріх перед кончиною тричі згадав моє ім’я. Чи ж це не перст Божий?
Я бачив, як спалахнули його очі, й подумав: а чому б і ні? Хіба для Англії Матильда, яка остаточно стала іноземкою, чи не знайомий з англійськими справами Теобальд переважніші за Стефана? Але було тут і таке, що спантеличило мене. Стефан не завжди такий, як зараз. Він непоганий воїн, але нікчемний політик — то зайве поступливий, то, навпаки, впертий, неначе мул. І часто діє зопалу, піддаючись пориву. Про нього навіть склали пісеньку:
Може, саме тому покійний Генріх, незважаючи на прихильність до племінника, ніколи не бачив у ньому вінценосця? Чи зможе Стефан стати гарним королем? Я був англійцем і хотів для своєї країни гідного правителя. Зрозуміло, як політики Теобальд і навіть Матильда переважніші. Але чи варто міркувати про це тепер, коли Стефан не зробив жодного кроку? І хіба його сходження на трон не найкращий вихід для мене й Гіти? Якщо він захистить її, я готовий прилучитися до графа Мортена, хай навіть і втрачу титул.
Я ще не встиг прийняти ніякого рішення, коли шкіпер корабля, котрий чекав, крикнув, що починається відлив і потрібно поспішити. Стефан махнув рукою й знову повернувся до мене.
— Зважуйся, Едгаре! Бігод готовий заприсягтися хоч зараз, але він ніхто. Зовсім інша річ, якщо останню волю вінценосця засвідчить член королівської родини, один із перших лордів Англії. До того ж, усі знають, що ви з Бігодом вороги, і якщо ви проспіваєте в один голос, вам тим більше повірять. Коли ж я стану королем Англії, мені нічого не варто буде забути про історію з Бертрадою. Бігод теж мовчатиме — він же й сам не без гріха, та й титул змусить його дивитися на речі інакше. Але якщо ти відмовишся підтримати мене, — погляд Стефана став твердим, — я й пальцем не поворухну, щоб врятувати твою коханку.
Стефан майстерно впорався зі мною. Навіть розумниця Мод не зуміла б так. І я рушив за ним, як прив’язане теля, й навіть біля трапу розкланявся з Гуго Бігодом — новим графом Норфолка. Я не побоювався за те, як ми з ним житимемо в одному графстві. Відтепер нас пов’язувала спільна таємниця, а в Денло сильнішого й впливовішого за мене нема нікого.