Электронная книга - «Її ім’я було Татьяна». Краткое содержание книги:
Віктор Суворов (Володимир Рєзун) — письменник, історик, дослідник, у минулому — розвідник, капітан ГРУ. Автор історичних бестселерів «Криголам», «Акваріум», «День “М”». Ворог Радянського Союзу, заочно засуджений до розстрілу. Персона нон ґрата в пострадянських країнах. «Її ім’я було Татьяна» — це найсвіжіший твір автора, який українці мають змогу прочитати одними з перших у світі. Як і чому генерал Жуков скинув ядерну бомбу на власну армію та підірвав власний лінкор? Як Хрущов прийшов до влади? Як Радянський Союз уник китайського варіанту модернізації соціалізму? Чому збирався закидати Європу ядерними бомбами і захопити її?.. Відповіді на ці та багато інших питань ви знайдете в цій книзі. Книга є першою з трилогії «Хроніка “Великого десятиліття”». Книга друга — «Облом» (планується до видання найближчим часом), третю книгу «Кузькіна мать» видано у 2012 році.
Погодьмося на мить: опубліковані фотокопії таємних додаткових протоколів пакту Молотова-Ріббентропа — це фальшивка, антиросійська підлість. Але якщо не Молотов і Ріббентроп у присутності Сталіна і за згодою Гітлера провели на мапі розмежувальну лінію, то хто, де і коли цю лінію провів?
Ваше слово, товариші прикордонні генерали.
Це перше запитання. А ось друге.
28 вересня 1939 року Ріббентроп ще раз побував у Москві. Лінію кордону між Радянським Союзом і Німеччиною було остаточно узгоджено, після чого підписано «Договір про дружбу і кордон».
Про цей договір мені довелося кілька разів згадати в цій книзі.
Тепер ще раз прочитаємо цитату з книги білоруських прикордонних генералів. Цей договір вони назвали «Про кордон».
Ось, шановні читачі, блискучий зразок фальсифікації історії. З офіційної назви договору між двома великими державами викинуто одне лише слово. А сенс змінений радикально: виходить, не було ніякої дружби з Гітлером.
Ось так генерали-фальсифікатори братньої Білорусії, виховані у прикордонних училищах КДБ СРСР, перекручують нашу спільну історію.
Розділ 3
1
Для того, щоб зрозуміти логіку невидимих битв і боїв, які після Другої світової війни сколихнули нашу країну від Москви до самих окраїн, із південних гір до північних морів, ми зобов’язані згадати основи.
Усі класики комунізму пов’язували шлях до «світлого майбутнього» з війною.
Карл Маркс:
«Ми говоримо робітникам: Вам, можливо, доведеться пережити ще 15, 20, 50 років громадянської війни для того, щоб змінити наявні умови і щоб зробити самих себе здатними до панування.»
(Засідання Центрального комітету 15 вересня 1850 року)
Фрідріх Енгельс про те, чим обернеться для людства прийдешня світова війна:
«Лише один результат абсолютно безсумнівний: загальне виснаження і створення умов для остаточної перемоги робітничого класу.»
(15 грудня 1887 року)
1914 року довгоочікувана світова війна нарешті вибухнула. Ленін спочатку радів: все відбувається за планом — так, як передбачили Маркс і Енгельс.
Однак війна затягнулася, і «остаточної перемоги робітничого класу» не було видно. Ленін не занепадав духом: раптом трапиться ще одна така війна, тобто Друга світова. Ось у результаті Другої світової і наступить Світова революція. У вересні 1916 року Ленін склав «Військову програму пролетарської революції»:
«Людство переживе — на крайній випадок — другу імперіалістичну війну, якщо революція не виросте з цієї війни».
Сам Ленін утратив надію на те, що революція відбудеться за його життя. 9 січня 1917 року, перебуваючи в тихій, спокійній і ситій Швейцарії, він заявив:
«Ми, люди старшого віку, можливо, не доживемо до вирішальних битв цієї прийдешньої революції».
На щастя Леніна і нещастя народів нашої країни, революція відбулася наступного місяця, причому там, де її ніхто, включно з Леніним, не очікував, — у Росії.
Отже, Перша світова війна все-таки забезпечила частковий результат — перемогу комуністів на одній шостій частині суші. Залишалося дочекатися Другої світової війни.
Йосип Сталін:
«Назріває нова імперіалістична війна... Вона, напевно, завершить революцію і поставить під питання саме існування капіталізму в низці країн».
(26 січня 1934 р. Звітна доповідь XVII з’їзду партії про роботу ЦК ВКП(б))
«Перша світова імперіалістична війна дала перемогу революції в одній із найбільших країн... Друга світова імперіалістична війна може привести також до перемоги революції в одній або декількох країнах».
(10 березня 1939 р. Звітна доповідь XVIII з’їзду партії про роботу ЦК ВКП(б))
Це з надією сказано за неповні півроку до першого пострілу Другої світової війни.
Цього самого року вийшов новий польовий статут Червоної Армії ПУ-39:
«Якщо ворог нав’яже нам війну, Робітничо-селянська Червона Армія буде найбільш нападницькою з усіх армій, що коли-небудь нападали. Війну ми будемо вести наступально, з найрішучішою метою повного розгрому супротивника на його ж території».
Тут використано фіговий листочок: «якщо ворог нав’яже».
