Грицько сміється
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Профі
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Грицько сміється». Краткое содержание книги:
СМІХ - ДІЛО СЕРЙОЗНЕ
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
Перейти на страницу:
-Ну, а далі?
-А що далі?
Ми пішли в копичку
І почав з неї знімати
Ліфчик і спідничку.
Дівка тут же: -Протестую!
І суддям сказала:
-Хай не бреше, бо свій ліфчик
Я сама знімала.
-Ну а далі?
-А що далі?
Я поставив раком
І почав її під небом
Поливати лаком...
-Хай не бреше!- дівка знову
Суддям так сказала.-
І мене він теж не ставив,
Бо сама я стала.
-Ну а далі?
-А що далі?
Я побачив зайця
І незчувся, як заліз я
Аж по самі яйця.
12.2.1997 р.
ДИВНІ ЛІКИ
Кажуть: як не бити жінку,
То гниє в неї печінка,
А якому чоловіку
Мати хочеться каліку?
12.6.1976 р.
П’ЯНИЙ ПІД ВЕРБОЮ
Стогне п’яний під вербою,
Як глухий тетеря,
Б’є по стовбуру рукою,
Щоб відкрились двері.
-Відчиніть, такі - сякії,-
Верещить щосили,-
Що зробив я вам погане,
Що мене закрили?
Так буває з чоловіком,
Як міри не знає,
Що шукає в лісі двері
Там, де їх немає.
12.6.1976 р.
ЛЮБОВ - ХВОРОБА?
Запитав Грицько в лікарні,
Що таке мікроби,
Й звідки в нас, в людей, беруться
Всі земні хвороби?
-Всі хвороби в нас від нервів,-
Юнакові Аня,-
Тільки ті, що венеричні,
Грицю, від кохання.
То ж якщо, мій любий Грицю,
Хочеш не хворіти,
То з дівками під зірками
Ти не смій сидіти.
Прийшов Грицько від лікарки
До своєї Нати,
-Я з тобою більше, люба
Вже не ляжу спати.
-А чому? - питає Ната.
Розповів причину.
-А як так? - то і не треба,
Подзвоню Максиму,-
Грицю мовила дівчина
Й почала сміяться:
Ти не прийдеш? Прийдуть інші,
Ті, що не бояться!
30.12.1976 р.
СОРОМЛИВА
-Я - людина соромлива,-
Бідкалася Ната.-
Як позичу в когось гроші,
Соромлюсь віддати.
30.12.1976 р.
ГОРІЛКА
-Не знаю, чому так всі лають горілку,
А я б її, вибачте, пив з понеділка.
Від понеділка до понеділка
Пив би я, друзі, бо добра горілка.
Як вип’єш, бувало, гарненьку чарчину,
Як тут же тебе тягне в гай, у ліщину,
А прийдеш тверезий до теї ти феї,
Ну що говорити ви будете з нею?
Ну, станеш як стовп, укладешся їй в очі,
Бо ж соромно якось сказать те, що хочеш.
А вип’єш - відразу стаєш сміливіший,
Немов це не ти вже, а зовсім хтось інший.
Що можеш Слону навіть в пику вліпити,
Хіба ж без горілки б ти зміг це зробити?
То ж, що не кажіть, а горілка - то чудно!-
Сказав це Грицько і звалився прилюдно.
6.1.1990 р.
ВІВЦЯ
Всівся Йванко на дивані
І поклав червінці.
-Ну ж і вівця ти патлата,-
Докоряє жінці.
-Ти правий!- та посміхнулась
Мужу молодиця.-
Мала б Лева чоловіка,
То була б Левиця.
А так стрілася з Бараном,-
Жінка не здавалась,-
То й не дивно, що вже схожа
Теж на нього стала.
28.6.1990 р.
БАЙБАК
Колись у юності знайомій
Сказав, як біг в степу байбак:
-З такою попою. як в тебе -
Тільки б відлякувать собак...
Жінка нічого не сказала
А розвернулась і пішла.
А через сорок вісім років
І в мене стала теж така.
9.9.2003 р.
ПРИЛЕТІЛА СИНИЧКА
На вербі вісить сорочка,
А на яблуні - труси,
Йду до тебе і не знаю:
Чи даси, чи не даси.
Тут синичка прилетіла,
Сіла зверху на труси:
-Дасть, звичайно, присягаюсь,
Тільки гарно попроси!
-Ну а ти це звідки знаєш,
За цікавість вже прости?
Тут синичка посміхнулась:
-Бо сама така, як ти.
31.8.2005 р.
НА МАЙДАНІ
Таня мовила до Вані:
-Хочу тут я, на майдані
Щоб освідчивсь ти в коханні.
То ж, як любиш - поклонись,
І при всіх заприсягнись.
А як Ванька заприсягся,
Та сказала:
-Докажи!
І спочатку для порядку,
Що ти маєш - покажи.
11.10.2003 р.
ПРО БЕЗСМЕРТЯ
Якщо ти хочеш буть безсмертним -
То будь завжди у всьому першим!
5.2.2006 р.
ПТАХ-ЧВАНЬКО
Якось у садку Горобчик
За сучок вчепивсь, як хлопчик,
Чванькувато озирнувсь,
Перейти на страницу: