Дівчина, що гралася з вогнем
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #2
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5421-0
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Дівчина, що гралася з вогнем». Краткое содержание книги:
Пізно ввечері у своїй квартирі вбито журналіста та його подругу, які вивчали канали постачання до Швеції секс-рабинь з Прибалтики та Східної Європи. Усі підозри падають на найдивнішу дівчину у світі з темним минулим — Лісбет Саландер.
Мікаель Блумквіст починає власне розслідування загибелі своїх колег і друзів, щоб знайти справжнього вбивцю і довести невинуватість Лісбет, яка колись врятувала йому життя.
По всій Швеції розпочато полювання на «вбивцю-психопатку», проте Лісбет Саландер не боїться кинути виклик усім — і мафії, і громадськості, і навіть самій смерті.
В інспектора Бубланськи спочатку були щодо Курта Свенссона деякі сумніви, проте за півроку він так і не знайшов прямих причин для докорів. Навпаки, з часом Бубланськи навіть почав відчувати деяку повагу до цього мовчазного і досвідченого співробітника.
Останнім членом слідчої групи під керівництвом інспектора Бубланськи став сорокасемилітній Ханс Фасте — ветеран відділу боротьби з насильницькими злочинами, який пропрацював у ньому п’ятнадцять років. Проте саме він став головною причиною, через яку Бубланськи був незадоволений її складом. У Фасте були свої позитивні і негативні сторони. До першій належали його досвідченість і навички, набуті в ході складних розслідувань, а до других, на погляд інспектора, його егоцентризм і дурнуватий гумор, здатний вивести із себе будь-яку розсудливу людину, — принаймні, самого Бубланськи він неабияк дратував. Деякі рисочки та особливості цього Фасте Бубланськи просто терпіти не міг. Але втім, якщо не давати йому розпускатися, він показував себе цілком компетентним слідчим. Крім того, для Курта Свенссона, що зовсім не відзначався дурнуватою смішливістю, Фасте став чимось на кшталт ментора. У ході розслідувань вони часто працювали як напарники.
На збори групи була запрошена кримінальний інспектор чергової частини Аніта Нюберґ — вона проінформувала присутніх про проведений уночі допит Мікаеля Блумквіста, а також комісар Освальд Мортенссон із звітом про те, що вони застали на місці злочину, коли прибули туди за викликом. Обоє мали вимотаний вигляд і мріяли скоріше потрапити додому і поспати, але Аніта Нюберґ уже вийняла фотографії з місця пригоди і пустила їх по колу серед присутніх.
Після півгодинної розмови всі дістали ясне уявлення про хід подій. Бубланськи підбив підсумок:
— Беручи до уваги, що технічне обстеження місця злочину ще не закінчене, діло, очевидно, відбувалося так: невідома особа, не помічена сусідами чи іншими свідками, проникла до квартири в Енскеді і вбила обох співмешканців, Свенссона і Берґман.
— Ми ще не знаємо, чи є знайдений там револьвер знаряддям убивства, але його вже відправлено до криміналістичної лабораторії, — втрутилася в розмову Аніта Нюберґ. — Це першочергова справа. Ми також знайшли кулю — ту, що потрапила в Даґа Свенссона, — у стіні між вітальнею і спальнею в порівняно цілому стані. А от від кулі, яка вразила Міа Берґман, залишилися самі фрагменти, так що я сумніваюся, що ця знахідка нам що-небудь дасть.
— Спасибі й на тому. Взагалі цей бісів ковбойський револьвер «Кольт Маґнум» слід було б зовсім заборонити. Серійний номер у нас є?
— Поки що немає, — сказав Освальд Мортенссон. — Я відправив револьвер і фрагмент кулі з посильним до криміналістичної лабораторії прямо з місця злочину, не чіпаючи його. Я вирішив, що так буде краще.
— Це добре. Я ще не зміг з’їздити туди і сам оглянути місце пригоди, але ви двоє там були. Які ваші висновки?
Аніта Нюберґ і Освальд Мортенссон перезирнулись, і Нюберґ дозволила старшому товаришеві відповідати на задане їм обом питання.
— По-перше, ми вважаємо, що це був убивця-одинак. Це мало вигляд жорстокої розправи. У мене склалося враження, що це вчинила людина, у якої були вагомі причини вбити Свенссона і Берґман, і вона виконала намічене дуже рішуче.
— І на чому ґрунтується твоє враження? — поцікавився Ханс Фасте.
— У квартирі був порядок, усі речі на своїх місцях, немає ознак пограбування, побиття або чогось подібного. По-перше, стріляли тільки двічі й обидві кулі були пущені точно в голову. Отже, йдеться про людину, яка добре володіє зброєю.