Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
1. Стаття 55 ЦК не визначає всіх ознак опіки та піклування. У ній ці два поняття навіть не розмежовуються. Тут встановлюється лише мета опіки та піклування — забезпечення цивільних (особистих та майнових) прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки. Таке визначення не дає можливості віднести до категорії опіки та піклування опіку над майном відповідних осіб (ст. 74), вибір помічника (ст. 78 ЦК). Проте правила про це включені до глави 6 Цивільного кодексу «Опіка та піклування», оскільки вони є близькими до опіки і піклування.
Стаття 56. Орган опіки та піклування
1. Органи, на які покладено здійснення опіки та піклування, їх права та обов'язки щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
1. Стаття 56 ЦК не містить переліку органів, на які покладено функції опіки та піклування, не визначає прав та обов'язків цих органів, а лише відсилає до відповідних законів та інших нормативно-правових актів. Не визначаються ці органи і в Сімейному кодексі [39].
2. Відповідно до п. 1.3 Правил опіки та піклування [333] органами, що приймають рішення щодо опіки та піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки та піклування покладається на відповідні відділи та управління місцевих державних адміністрацій районів, районів в містах Києві та Севастополі, виконкомів міських чи районних у містах рад, а також виконкоми селищних і сільських рад. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.
Стаття 57. Обов'язок повідомляти про фізичних осіб, які потребують опіки або піклування
1. Особа, якій стало відомо про фізичну особу, яка потребує опіки або піклування, зобов'язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування.
1. У цій статті сформульована норма адміністративного права, що покладає на кожного обов'язок повідомляти орган опіки та піклування про фізичну особу, яка потребує опіки або піклування. Оскільки юридична відповідальність за невиконання цього обов'язку не встановлена, сам цей обов'язок значною мірою втрачає юридичній зміст. Пункт 2.5 Правил опіки та піклування встановлює перелік установ та осіб, які повинні повідомляти про осіб, що потребують опіки та піклування (близькі родичі, житлові організації, установи освіти, органи у справах сім'ї та молоді, неповнолітніх, органи внутрішніх справ, соціального захисту, реєстрації актів громадянського стану, нотаріальні контори, суди, лікувально-профілактичні установи психіатричного профілю).
Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка
1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
1. Стаття 58 ЦК визначає осіб, над якими може встановлюватись опіка. Такими особами є малолітні (віком до чотирнадцяти років) фізичні особи, які позбавлені батьківського піклування, та особи, визнані судом недієздатними (ст. 39 ЦК).
2. Позбавленими батьківського піклування вважаються діти, батьки яких померли, невідомі, визнані судом безвісно відсутніми чи померлими. Позбавленими батьківського піклування вважаються також діти, батьки яких (чи один із них) живі, але позбавлені батьківських прав, або прийнято рішення про відібрання дитини, або батьки визнані недієздатними, обмежено дієздатними, понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі, інваліди I, II груп), понад шість місяців не проживають з дитиною і не беруть участі в її вихованні, що підтверджується актами, складеними органами внутрішніх справ, відмовились від дітей, виїхали на постійне проживання або на постійну роботу за кордон, перебувають в довготривалому відрядженні, перебувають під слідством (п. 22 Правил опіки та піклування).
Стаття 59. Фізичні особи, над якими встановлюється піклування
1. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.