Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
2. Викладене не є підставою для відмови фізичній особі, яка здійснює підприємницьку діяльність, у захисті права власності відповідно до ст. 41 Конституції України, що не поширюється на юридичних осіб (суб'єктів підприємницької діяльності та інших).
3. Фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності визнаються суб’єктами господарювання (п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК). Тому на їх відносини з приводу «безпосереднього здійснення господарської діяльності» (ч. 5 ст. З ГК) чи здійснення «господарської діяльності» взагалі (ч. 1 ст. 175 ГК) поширюється чинність Господарського кодексу. Такими є відносини фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності з іншими суб'єктами господарювання та іншими юридичними особами, що виникають при здійсненні господарської діяльності.
Стаття 52. Цивільно-правова відповідальність фізичної особи—підприємця
1. Фізична особа — підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
2. Фізична особа — підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
1. На фізичних осіб — підприємців поширюється дія Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до Закону «Про виконавче провадження» [129]). Як і будь-яка інша фізична особа, фізична особа — підприємець, яка перебуває в шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме йому при поділі цього майна. При цьому майно фізичної особи — підприємця вважається спільним сумісним майном подружжя, в тому числі і майно, що використовується виключно в підприємницькій діяльності одного із подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу.
Стаття 53. Банкрутство фізичної особи — підприємця
1. Фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
1. Відносини, що виникають у зв'язку з неплатоспроможністю та банкрутством боржника — фізичної особи, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, регулюються ст. 47 — 49 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [134]. У разі банкрутства фізичної особи — підприємця до складу ліквідаційної маси включається все його майно, на яке може бути звернене стягнення з урахуванням Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернене стягнення за виконавчими документами (додаток до Закону «Про виконавче провадження»). Майно, що належить іншому із подружжя (чи відповідна доля у спільному майні) не включається до ліквідаційної маси.
Стаття 54. Управління майном, що використовується у підприємницькій діяльності, органом опіки та піклування
1. Якщо фізична особа — підприємець визнана безвісно відсутньою, недієздатною чи її цивільна дієздатність обмежена або якщо власником майна, яке використовувалося у підприємницькій діяльності, стала неповнолітня чи малолітня особа, орган опіки та піклування може призначити управителя цього майна.
Орган опіки та піклування укладає з управителем договір про управління цим майном.
2. При здійсненні повноважень щодо управління майном управитель діє від свого імені в інтересах особи, яка є власником майна.
3. У договорі про управління майном встановлюються права та обов'язки управителя.
Орган опіки та піклування здійснює контроль за діяльністю управителя майном відповідно до правил про контроль за діяльністю опікуна і піклувальника.
4. Договір про управління майном припиняється, якщо відпали обставини, на підставі яких він був укладений.
1. Заголовок статті, що коментується, давав можливість викласти в ній усі правила, які б регулювали відносини щодо управління майном, що використовується в підприємництві, якщо його власника немає, або він втратив право чи можливість використовувати його в такий спосіб, або це майно перейшло у власність неповнолітньої чи малолітньої особи. Але в тексті статті мова йде тільки про майно фізичної особи — підприємця. Щоправда, стосовно майна, власником якого стала неповнолітня або малолітня особа, зазначається, що тут йдеться про «майно, яке використовувалося у підприємницькій діяльності». Це формулювання має значно ширший зміст, ніж формулювання «майно, що належало фізичній особі — підприємцю», але контекст ст. 54 ЦК не дає змоги поширити чинність цієї статті за межі майна фізичної особи — підприємця.