Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Викладене виключає лише пряме застосування ст. 54 ЦК до майнових прав фізичної особи, яка є засновником (учасником) юридичної особи, які (права) стосуються останньої. Проте можливе застосування цієї статті за аналогією до випадків, коли суб'єкт корпоративних прав визнаний безвісно відсутнім, недієздатним або його дієздатність обмежена, а також до випадків, коли ці права відповідно до закону та установчих документів юридичної особи в порядку спадкування перейшли до неповнолітніх та малолітніх. Застосування за аналогією ст. 54 ЦК виключається тільки у випадках, коли відповідні відносини врегульовані ч. 4 ст. 72 ЦК.
2. Управитель майна, який використовується в підприємницькій діяльності, може призначатись за необхідності в наступних випадках: 1) якщо особа, що займалася підприємництвом, визнана безвісно відсутньою, недієздатною або її дієздатність обмежена; 2) якщо власником майна, що використовувалось в підприємницькій діяльності, стала неповнолітня або малолітня особа.
3. Управителя майна призначає орган опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник, інші родичі фізичної особи — власника майна, що використовувалось у підприємницькій діяльності, не мають права самостійно вибирати управителя. Вони не мають також права укладати договір про довірче управління цим майном. Про призначення управителя орган опіки та піклування має видати розпорядчий акт.
4. Батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальник, інші родичі мають право оспорювати в суді розпорядчий акт про призначення управителя відповідно до ст. 21 ЦК. Тому при призначенні управителя майна доцільно було б враховувати думку названих осіб. При призначенні управителя майна належить за аналогією застосовувати ч. 4 ст. 63 ЦК щодо переважного вибору управителя майна.
5. Розпорядчий акт про призначення управителя майна є актом органу місцевого самоврядування, що є підставою для укладення органом опіки та піклування з управителем майна договору про довірче управління майном.
6. На відносини, що складаються між органом опіки та піклування та управителем, між управителем та власником майна, стосовно якого призначено управителя, поширюється дія ст. 1029 — 1045 ЦК, якщо це не суперечить змісту та суті цих відносин. Управитель має право на винагороду, розмір якої встановлюється договором, а також на відшкодування необхідних витрат, яких він зазнав при здійсненні управління майном (ст. 1042 ЦК).
7. Управитель діє від свого імені, але в інтересах власника майна. На управителя покладається обов'язок інформувати своїх контрагентів про те, що він, хоч і виступає від свого імені, проте є лише управителем, а не власником майна. Якщо управитель не виконав цієї вимоги, він несе за відповідними зобов'язаннями відповідальність всім своїм майном (ст. 1038 ЦК). На майно, що знаходиться в управлінні, при цьому стягнення не може бути звернено.
8. Майнові права, набуті управителем при здійсненні управління, включаються до складу майна, що знаходиться в управлінні, а обов'язки, що виникли при здійсненні управління, виконуються за рахунок цього майна. За рахунок цього майна виконуються обов'язки, що складають зміст відповідальності в зобов'язанні управителя.
9. На договори про управління майном, що укладаються відповідно до ст. 54 ЦК, поширюються також загальні положення про договори та зобов'язання з урахуванням особливостей, що встановлені цією статтею. Зокрема, договір про управління майном припиняється, якщо відпали обставини, на підставі яких він був укладений. Такими підставами є не тільки ті, що перелічені в ч. 1 ст. 54 ЦК (недієздатність чи обмеження дієздатності особи, якій належить майно, що використовується в підприємницької діяльності, перехід цього майна до малолітньої особи), а й припинення дії розпорядчого акта, яким призначено управителя майна.
ГЛАВА 6 ОПІКА ТА ПІКЛУВАННЯ
Стаття 55. Завдання опіки та піклування
1. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.