Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
5. Управління майном (коштами) здійснює управитель фонду фінансування будівництва (ФФБ) на підставі договору з довірителями ФФБ (ст. 13, 14 Закону «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» [157]), а також управитель фонду операцій з нерухомістю. В останньому випадку укладається договір про придбання сертифікатів ФОН (ст. 28 цього Закону).
6. Відносини щодо управління майном виникають також в інших випадках. Зокрема, ст. 1029 — 1045 ЦК застосовуються до відносин щодо управління спадщиною (ст. 1285 ЦК).
7. Відносини щодо управління неподільним майном багатоквартирного будинку, що перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку, і загальним майном, що перебуває у спільній частковій власності (ст. 19 Закону «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» [140]), виникають при створенні таких об’єднань.
8. Відповідно до ст. 1029 ЦК передання майна в управління здійснюється на строк. Це погоджується з положеннями спеціальних законів, які прямо чи опосередковано визнають, що договори про управління майном мають укладатись на строк.
9. Право управителя на майно, яке передається йому на підставі договору управління майном, отримало назву права довірчої власності. Оскільки ця власність все-таки є довірчою (не справжньою), то передбачається обмеження права довірчої власності управителя законом і договором. Стаття 8 Закону «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» передбачає обмеження права довірчої власності управителя правилами фонду фінансування будівництва чи фонду операцій з нерухомістю. Такі обмеження можуть стосуватись юридичних дій, на які зазначається в згаданій статті.
10. Особливої уваги як предмет тлумачення потребує абзац перший ч. 2 ст. 1029 ЦК. Невизначеність формулювання цього абзацу пов’язана з тим, що воно лише допускає засвідчення договором управління майном виникнення в управителя права довірчої власності, а не передбачає прямо, що договір управління майном є підставою виникнення права довірчої власності і засвідчує це право. Це відповідає ч. 5 ст. 1033 ЦК, яка умовою виникнення в управителя права довірчої власності (набуття ним статусу довірчого власника) визнає встановлення в договорі такої умови. Але ж це не може бути підставою для висновку про те, що управитель уже в силу самого договору управління майном набуває не тільки зобов’язальних, а й речових прав, що прямо встановлені або випливають із ст. 1029 — 1044 ЦК, а також права на захист речових прав, передбаченого ст. 396 ЦК. Тож виникає питання про те, яких додаткових правомочностей набуває управитель у разі зазначення в договорі управління майном відповідно до ч. 5 ст. 1033 ЦК на виникнення в управителя права довірчої власності. Відповідь на це запитання є вельми простою: ніяких. Це підтверджує висновок, який зроблений у коментарі до ст. 316 ЦК та відповідно до якого у запровадженні в цивільне законодавство України правової конструкції довірчої власності жодної потреби не було. Поява в цивільному законодавстві України категорії довірчої власності викликана відсутністю розуміння, в тому числі в науці, тієї обставини, що речове право виникає у будь-якої особи, якій майно передане у володіння на підставі договору (найму, зберігання, перевезення, комісії тощо).
Стаття 1030. Предмет договору управління майном
1. Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.
2. Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом.
3. Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя.
Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.
Розрахунки, пов’язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.
4. Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна.
(Із змін, від 19.06.2003)
1. Частина 1 ст. 1030 ЦК не обмежує можливість передання в управління будь-якого майна. Зазначається, зокрема, на те, що предметом договору управління майном може бути підприємство як єдиний майновий комплекс. Частина 2 цієї статті не виключає передання в довірче управління грошових коштів, але допускає це тільки у випадках, Передбачених законом.