Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
5. Чинність актів цивільного законодавства поширюється на обов’язкове особисте страхування, яке здійснюється не за рахунок Державного бюджету, а за рахунок інших джерел, зокрема, на: 1) медичних і фармацевтичних працівників (на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків або захворювання на інфекційні хвороби, яке (захворювання) пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (ч. 2, 19 ст. 7 Закону «Про страхування» [139]); 2) особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (п. З частини першої ст. 7 Закону «Про страхування»). Працівники Державної пожежної охорони підлягають обов’язковому державному особистому страхуванню відповідно до правил про страхування осіб рядового, начальницького і вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (п. 32 Положення про Державну пожежну охорону); 3) страхування спортсменів вищих категорій (п. 4 частини першої ст. 7 Закону «Про страхування»); 4) страхування життя і здоров’я працівників ветеринарної медицини (п. 5 частини першої ст. 7 Закону «Про страхування»).
6. Пункт 1 частини першої ст. 7 Закону «Про страхування» відносить до обов’язкових видів страхування медичне страхування. Безумовно, тут не мається на увазі загальнообов’язкове державне медичне страхування, передбачене Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У цілому поняття медичного страхування є невизначеним. Тому п. 1 частини першої ст. 7 Закону «Про страхування» слід визнати таким, що не формулює норми прямої дії, а медичне страхування є обов’язковим, якщо воно встановлюється законодавством. Зокрема, Порядок надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України, встановлює обов’язкову наявність у іноземних громадян на момент отримання в’їзної візи або перетинання державного кордону України страхового поліса, виданого Державною страховою компанією України.
7. Пункт 2 частини першої ст. 7 Закону «Про страхування» визнає обов’язковим особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків. Більш конкретні правила з цього приводу встановлені ст. 25 Закону «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення» [94]. Права, встановлені для даної категорії застрахованих цією статтею, поширюються і на медичних і фармацевтичних працівників, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету. Але на такі відносини не поширюються норми цивільного права. На виконання цих законів Кабінетом Міністрів прийнято постанову «Про затвердження Порядку та умов обов’язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов’язків, а також на випадок настання у зв’язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції, і переліку категорій медичних працівників та інших осіб, які підлягають обов’язковому страхуванню на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов’язків, а також на випадок настання у зв’язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції» [284].