Версола. Книга 2. Мисливець 04M

Мигцем обвела поглядом своїх подруг по роботі: емоції на лицях були різні, здебільшого за неї були раді, але ось парочка фізіономій її колег трохи напружили — суміш заздрості, жалю і ще чогось. У той же час та сама Дора, між іншим, була щиро рада за подружку, хоч і мала намір впасти їй на хвіст.

А в цей час наш герой у супроводі техніка Фручо вже займалися підготовкою до полювання: витративши близько двох денних переходів, щоб трохи віддалитися від селища і прибережної зони, заїхали на плато, куди їх «Хозус» дерся декілька годин — все-таки машина явно непридатна для горбистих і гірських територій. Як не дивно, але тут теж було чим поживитися: хоч всяких бізонів, буйволів і свинок тут не виявилось, але були присутніми інші копитні, що нагадували хлопцю земних оленів, лосів, косуль і так далі. А де травоїдні, там і хижаки, а значить і сировина! Перші декілька своїх особистих контактів з місцевими хазяями передгір'їв Віктор для себе охарактеризував фразою «Та вони тут зовсім обнагліли»! Тварюки абсолютно нічого не боялися, зі всюдиходами людей були знайомі, оскільки проводжали його рух довгими задумливими поглядами, в яких читався подив нестандартною поведінкою їжі. Ще більше вони здивувалися, коли ця двонога їжа стала дуже боляче плюватися у відповідь на запрошення завітати до столу — Віктор не міг повірити своїм очам, удачі і іншим органам чуття.

За перший тиждень неспішного дослідження плато він забив один холодильник повністю, а другий наполовину — нічого нового придумувати не довелося, той же принцип, що і в савані. Просто терся поряд із стадами травоїдних і відстрілював гостей: в основному тут попадалися родичі топтишів, тільки темніші по забарвленню, зухваліші і тупіші одночасно. Сімейство котячих теж не блищало різноманітністю: різні види короткошерстних тварин, що намагалися забратися до нього в мозки в ті моменти, коли він сидів або стояв на даху всюдихода, працюючи своєрідною приманкою. Напарника тримав доки усередині — технік перестав ставити питання про такий спосіб полювання на третій день — мисливець пішов від прямої відповіді, завантаживши по вуха Фручо брудною роботою — упаковкою цінної сировини в контейнери і пакети і прибиранням причепа після всього. Слід сказати, що блювотний рефлекс у фахівця з техніки виявився несильним — трохи зкорчило в перший день, коли уперше в житті довелося брати в руки ще тепле скривавлене м'ясо нещодавно убитої тварини. Мозки, печінка, серце — все спливало кров'ю і спочатку увергнуло помічника в короткий шок, але правець швидко пройшов, та і шлунок у хлопця просився назад тільки двічі, а потім притерся. Не сказати, що така робота припала до смаку новоспеченому пакувальникові, але нудна і одноманітна робота в рибальському селищі вже йому порядком набридла, тому нічого особливо проти він не мав. Побачив, як працює професійний трапер, отримав можливість управляти «Хозусом» — його наймач майже не сідав за кермо — все йшло за договором.