П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню». Краткое содержание книги:
— О, майстер Кемпбелл, це дуже люб'язно з вашого боку і з боку міністра. Ви просто застигли мене зненацька — і Едвіна, я впевнена, теж. Ми, безумовно, переглянемо закон якомога швидше, щоб можна було провести його якомога більш повне впровадження.
— Бачте, — поморщився Далтон, — міністр щойно повідомив мені, що йому не терпиться оголосити про новий закон саме сьогодні. Я-то планував спочатку показати вам проект закону, щоб ви з Едвіном могли з ним ознайомитися перш, ніж він буде оприлюднений, але оскільки майже всі Директори зараз присутні тут, міністр вирішив скористатися можливістю, яка підвернулася, бо йому важко відчувати, що ці нещасні жебраки пробудуть без справжньої роботи хоч один зайвий день. Вони повинні годувати свої сім'ї.
Клодін облизала пересохлі губи.
— Ну так, я розумію… мабуть. Але я дійсно…
— От і чудово! Дуже мило з вашого боку.
— Але мені дійсно треба спочатку переглянути закон. Едвін захотів би…
— Так-так, звичайно. Я все розумію і запевняю вас, що ви отримаєте екземпляр негайно. Завтра вранці його вам вручать.
— Але я мала на увазі — до того, як…
— Оскільки всі тут, міністр твердо має намір оголосити про новий закон сьогодні. Міністр не хоче відкладати його вступ в силу, не бажає він також розлучитися з думкою присвоїти ім'я Уінтропа настільки доленосному закону. І міністр так сподівався, що Суверен, раз вже він нині тут — а всім нам відомо, наскільки рідко він наносить візити, — почує Закон Уінтропа про заборону дискримінації при наймі, призначений людям, у яких донині не було ніякої надії на роботу. Суверен знає Едвіна і, отже, буде дуже задоволений.
Клодін кинула швидкий погляд на Суверена і знову облизала губи.
— Але…
— Ви хочете, щоб я попросив міністра відкласти оголошення? Міністр буде засмучений не стільки тим, що Суверен не почує про новий закон, скільки тим, що буде упущена можливість якомога швидше поліпшити становище нещасних голодуючих діточок, чиє благополуччя залежить від нього. Ви ж розумієте, чи не правда, що це робиться лише заради благополуччя дітей?
— Так, але для того, щоб…
— Клодін, — Далтон взяв її долоньку обома руками, — у вас немає дітей, тому я розумію, що вам важко співчувати тим батькам, які зневірилися у пошуках роботи, щоб прогодувати своїх малюків, але спробуйте все ж зрозуміти, наскільки вони налякані.
Вона відкрила було рот, але не видала жодного звуку. Далтон продовжив, не даючи їй можливості зібратися з думками:
— Спробуйте зрозуміти, що значить бути батьком чи матір'ю, чекаючими день за днем дива, хоч найменшої надії на те, що з'явиться робота і їм вдасться нагодувати дітей. Хіба ви не можете допомогти? Можете постаратися зрозуміти, що відчуває безробітна молода мать? Її обличчя стало попелясто-сірим.
— Звичайно, — прошепотіла нарешті вона, — я розумію. Правда, розумію. І можу допомогти. Впевнена, що Едвін буде радий, коли дізнається, що він названий покровителем цього закону…
Перш ніж вона встигла сказати що-небудь ще, Далтон піднявся.
— Дякую вам, Клодін. — Він знову заволодів її рукою і поцілував. — Міністр буде дуже радий дізнатися про вашу підтримку, як і ті люди, які зможуть відтепер знайти роботу. Ви зробили добру справу для дітей. Напевно вам зараз посміхаються добрі духи.
До того часу, коли Далтон повернувся на своє місце, зброєносці знову пішли по колу, швидко ставлячи в центр кожного столу пироги. Гості спантеличено дивилися на пироги, скоринка яких була надрізана, але не розрізана до кінця. Насупившись, Тереза уважно дивилася на пиріг, який стояв у центрі столу перед міністром і його дружиною.
— Далтон, — шепнула вона, — пиріг рухається сам по собі!
Далтон сховав посмішку.
— Мабуть, тобі привиділось, Тесс. Пиріг не може рухатися.
— Але я абсолютно впевнена…
У цей момент скоринка тріснула і підвелася. З дірки висунулась головка черепахи і втупилася на міністра очима-намистинками. Потім з'явилася лапа, і черепаха вилізла з пирога. За нею пішла інша. По всьому залу здивовані гості сміялися, аплодували і здивовано перемовлялися, дивлячись на вилазять з пирогів черепашки.
Звичайно, черепах ніхто заживо не запікав. Пироги пекли, наповнивши сухими бобами. Коли скоринка запеклася, у нижній частині проробили дірку, через яку висипали боби і засунули черепах. Потім верхню скоринку надрізали, щоб вона легко ламалася і тваринки могли втекти.
Як розвага на бенкеті черепаховий пиріг мав величезний успіх. Видовище сподобалося всім без винятку. Іноді це були черепахи, іноді птиці. І тих, і інших спеціально виростили для цієї цілі, щоб порадувати і здивувати гостей.