Таргани

— Власне кажучи, мене більше цікавить Кліпра. Ти трохи в курсі того, чим він займається. Наскільки він постраждає від цього банкрутства?

Єнс знизав плечима.

— Звичайно збиток у такому випадку незначний, але під BERTS Кліпра набрав стільки кредитів, що все перетворилося в картковий будиночок. Найменший вітерець — і вся конструкція звалиться, якщо ти розумієш, що я маю на увазі. Тоді Кліпрі кінець.

— Отже, він купує «Пхуріделл» за вашою, а вірніше, твоєю рекомендацією. Проходить лише два тижні, і фірма стає банкрутом. Під удар потрапляє статок Кліпри, і все через пораду одного-єдиного брокера. Я не фінансовий аналітик, але мені здається, що кілька тижнів — занадто малий строк. Він мав відчути, що ти продаєш йому старий автомобіль без мотора. І що бандити типу тебе мають сидіти за ґратами.

Схоже, до Єнса нарешті дійшли слова Харрі.

— Виходить, Уве Кліпра міг… Це якась дурниця!

— Це всього лише версія.

— Яка версія?

— Уве Кліпра вбив у мотелі посла й зробив так, щоб підозри вказували на тебе.

Єнс підвівся.

— Ну це вже занадто, Харрі.

— Сядь і послухай мене, Єнсе.

Єнс зітхаючи опустився на стілець. Харрі нахилився до стола.

— А Уве Кліпра агресивний, так? Тобто, я маю на увазі, він людина дії?

— Так, — не одразу відповів Єнс.

— Можливо, Атле Мольнес мав щось на Кліпру і з’явився до нього з вимогою грошей, тоді як сам Кліпра ледь тримався на плаву.

— Яка ще вимога грошей?

— Скажемо тільки, що Мольнес мав потребу в грошах і на руках у нього були матеріали, украй неприємні для нашого мільйонера. Звичайно Кліпра вмів виходити з подібних ситуацій, але тепер шантаж був занадто серйозний, і він відчув себе пацюком у глухому куті. Згодний?

Єнс кивнув.

— Вони залишили будинок Кліпри в машині посла, оскільки Кліпра наполягав, щоб обмін компромату на гроші провели в якому-небудь більш затишному місці. Мабуть, посол нічого не мав проти. Я припускаю, що Кліпра ще не встиг подумати про тебе, коли виходив із машини, прямуючи у свій банк, поки посол поїхав далі, у мотель. Але Кліпрі треба потрапити в мотель так, щоб ніхто не помітив. І от він починає міркувати. І вирішує, що можна вбити відразу двох зайців. Йому відомо, що посол зустрічався із тобою раніше, того ж дня, виходить, ти так чи інакше опинишся під наглядом поліції. І він тішить себе думкою, що в цього приятеля, Брекке, не буде алібі на вечір.

— Але як він міг передбачити таке заздалегідь? — здивувався Єнс.

— Та тому, що він сам напередодні й замовив у тебе фінансовий звіт. Він уже давно користується твоїми послугами, так що йому було відомо, як і коли саме ти працюєш. Може, він подзвонив тобі в той вечір в офіс і переконався в тому, що ти відключив телефон: отже, ніхто не зможе підтвердити твоє алібі. А потім він дібрав смаку й придумав, як змусити поліцію повірити в те, що ти брешеш.

— Відеозапис?

— Оскільки ти постійний радник Кліпри з валютних операцій, він напевно часто бував у тебе й бачив відеокамери на паркінгу. Імовірно, Мольнес згадав, що ти спускався разом із ним у паркінг, і Кліпра спланував, що ти скажеш це поліції. І що найбільш кмітливий із поліцейських захоче перевірити цей факт на відео.