Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
• відомості про закономірності виникнення й розвитку явищ, викликаних злочином до, в момент та після його скоєння, а також відображення їх в оточуючому середовищі. Як відомо, елементи механізму злочину по-різному відображаються і закарбовуються в свідомості людини, на предметах обстановки і місця події. Зі всієї різноманітності відображених об’єктів-предметів, явищ, процесів криміналістика вивчає лише ті, які причинно пов’язані з механізмом злочину і є його елементами, а із відображуваних об’єктів — тільки такі, котрі закарбували сліди відповідних елементів його механізму. Ці сліди в практиці розслідування злочину виявляються і процесуально оформлюються протоколами слідчих дій як джерел доказів, а одержана у результаті їх вивчення інформація (фактичні дані) — доказами по справі;
• наукові дані про закономірності відображення в оточуючому середовищі (обстановки і місця події, її учасників і очевидців тощо) інформації про події злочину і поведінку її учасників та методи їх пошуку, аналізу і можливості її використання в доказуванні в кримінальних справах відповідно до принципів чинного законодавства, порядку і умов розкриття і розслідування злочинів;
• дані узагальнення практики розслідування видів злочинів і розроблені на їх основі окремі криміналістичні методики розкриття, а також методичні і тактичні рекомендації щодо їх розслідування.
Під криміналістично значущою інформацією потрібно розуміти будь-які дані, повідомлення, відомості про злочин і закономірності виникнення ідеальних і матеріальних відображень його механізму, методи, засоби, прийоми і рекомендації щодо їх використання для розкриття події злочину і встановлення об’єктивної істини. Основними джерелами (носіями) криміналістично значущої інформації є сліди злочину — зафіксовані відображення змін в обстановці місця події і сліди пам’яті. Таким чином, стосовно доказів джерелом доказової інформації є такі носії:
• матеріальні сліди злочину;
• люди, які бачили події, що мають значення для справи.
Носіями криміналістичної інформації, згідно з КПК України, визнають свідків, обвинувачених, експертів, речові докази.
Згідно з дослідженнями, виконаними В. Гончаренко, В. Лисиченко, М. Салтевським, М. Польовим, М. Хлинцовим, криміналістично значущу інформацію за її походженням і функціональними ознаками можна класифікувати у такий спосіб: за джерелом отримання (гомологічна, предметна, документальна, машинна); за характером структури (натуральна, нормалізована, комплексна, декомпонована, генерована, дискретна, квантована, кодована); за фізичною природою (зорова, слухова, смакова та інша); за формою подання (вербальна, буквено-знакова, цифрова, графічна, іконічна, магнітна, голографічна, відеозапис, перфозапис); за носіями (матеріальна, ідеальна); за структурними елементами події злочину (суб’єктивна, об’єктивна, модельна); за напрямком руху і призначенням (пізнавальна, управлінська).
Успішне вирішення практичних криміналістичних завдань у процесі розкриття, розслідування і попередження злочинів значною мірою залежить від широкої інформованості правоохоронних органів і населення про скоєні злочини, осіб, які їх скоїли, умови, обставини, причини злочинів. Перелік джерел криміналістичної інформації про злочинність в Україні останнім часом значно розширився, однак основним матеріальним носієм криміналістичної інформації є документ (фото-, кіно-, відеодокументи, дискети тощо).
Різноманітність інформації та джерел її надходження викликає потребу формування єдиного інформаційно-технологічного центру її реєстрації, систематизації, обробки, аналізу, використання та зберігання. Сьогодні загальновідомо, що жодна служба правоохоронних органів не може функціонувати й виконувати складні завдання профілактики, розкриття та розслідування злочинів без наявності дійового автоматизованого банку інформації. Тому в складі кожного управління, відділу, підрозділу є спеціальні інформаційно-аналітичні центри чи принаймні окремі працівники, які здійснюють такі функції. В системі МВС України, наприклад, загальними організаційними питаннями функціонування інформаційних систем займаються штаб, Головне інформаційне бюро, Національне бюро Інтерполу, Державний криміналістичний центр, Головне слідче управління, Експертно-криміналістичне управління та інші.
Інформація сьогодні — це мірило багатьох політичних, соціальних, економічних і правових процесів. Без накопичення і вмілого її використання неможливо зрозуміти минулий, нинішній і майбутній стан людства. Отже, тільки той буде політично розумним, юридично справедливим, економічно і духовно багатим, хто зуміє вчасно отримувати, накопичувати і оперативно переробляти за допомогою сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій значні інформаційні обсяги даних, передавати їх відповідними комунікаційними системами і, зрештою, використовувати всі ці дані в освітянській, науковій і практичній діяльності.