Пірат
- Автор: Роббинс Гарольд
- Год: 1999
- Язык: украинский
- Год: Видавничий дом "Всесвіт"
- Переводчик: Иван Яндола
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Пірат». Краткое содержание книги:
Пірат, безперечно, один з найбільш знаменитих романів Гарольда Роббінса, який вийшов чи не на всіх мовах світу і приніс своєму творцеві гучну славу. Неповторну своєрідність роману надає химерне поєднання авантюрного сюжету і глибокого проникнення в психологію героїв, екзотики Сходу і по-європейськи динамічного розвитку подій, показу всіх потаємних пружин великого бізнесу і пряної еротики.
— Стомився,— промимрив у подушку і перевернувся долілиць. Ніби десь здалеку до нього долітав шелест її кімоно. Потім долинув ледь відчутний аромат талькового порошку, який мов легенька хмара осідав на його шкіру.
Її руки були легенькі, мов пір'їнки, і коли вона ніжно погладжувала його спину, її пальчики пробігали від його шиї до самого копчика. За хвилину вона стала масажувати його шкіру, намазуючи її ледь підігрітою олією. Він лише покректував від задоволення.
Її руки опустилися нижче спини, охоплюючи та погладжуючи його сідниці.. Потім він відчув, як вона легенько розділила їх і обережно встромила в нього пальчик. Вона намацала його простату і стала масажувати її круговими рухами.
Уже майже вві сні він відчув, як став твердіти його фалос, і він почав перевертатися набік. Ніжно, але твердо вона втримувала його так, щоб він не міг рухатися. Другою рукою, змащеною теплою олією, почала водити туди-сюди по його пульсуючому фалосу.
Він спробував вторити її рухам, та не зміг. Потім до його свідомості дійшло, що в кімнаті вже не одна, а дві гейші. Друга жінка зайшла з іншого боку ліжка і стала перед ним навколішках. Тепер замість двох було чотири руки. Не було такої частини його тіла, до якої б одночасно не торкалися, якої б не гладили, якої б не голубили.
Тиск на його простату і тестикули, доторк руки, що рухалася по його пенісу з наростаючою швидкістю, ставали нестерпними. Він відчув, як напружилося його тіло, конвульсії ставали майже нестерпними. Він розплющив очі.
Йому солодко усміхалася все ще вбрана в кімоно крихітна японка. Потім вона розтулила вуста і ніжно обвила ними його жолудь. На мить він чувся близько смерті, бо його ніби шарпонуло вибуховою хвилею, коли нафтовим водограєм вдарило його сім'я. Вибух ішов за вибухом, аж доки він не спустошився остаточно і все, що в ньому лишилося, це — легка приємна порожнеча.
Він ще бачив, як крихітна японка звелася на ноги і мовчки віддалилася геть. Він відчував, як інші руки закутали його в м'яке простирадло. Він склепив повіки і впав у глибокий безтурботний сон.
Коли він прокинувся, йому здалося, що він спав лише кілька хвилин. Насправді день був уже в розпалі, а над ним стояв Джабір.
— Даруйте, що турбую вас, хазяїне,— сказав він,— та тільки-но прийшла телеграма і містер Керрідж сказав, що це надзвичайно важливо.
Він повільно звівся і взяв жовтий аркуш. Послання було просте і таке, що його міг зрозуміти тільки він та князь.
«Встановлена дата призначення твого сина спадкоємцем.
Прошу повернутися, щоб довершити всі приготування».