Син сонця [uk]

Дурьйодгана закашлявся і сплюнув кров.

— Зовсім зле… — сказав.

— Не йди завтра до битви, — пораяв Карна.

— Аби цей боягуз Юдгіштгіра подумав, що я його злякався? — пирхнув князь Гастінапуру.

— Дурьйодгано, — мовив Карна, щось згадавши, — я зостався без візничого.

— Бери будь-якого суту з мого резерву!

— Мені не потрібен будь-який, — сказав Вайкартана, — сьогодні я бачив, як Крішна спинив четвірку з повного розгону. Мені потрібен візничий, рівний йому…

Дурьйодгана задумався.

— Важко, — мовив, — не знаю, що й порадити…

— Я виріс на вулиці колісничних, — озвався Карна, — і теж не знаю суту, здатного на подібне. Мій старий Чаті хвалився, що замолоду зробив таке, але Чаті нині каліка. Та я чув про чоловіка, котрий побився об заклад, що зупинить четвірку з розгону. І виграв…

— Хто це? — спитав Дурьйодгана.

— Князь мадрів Шалья.

Дурьйодгана пирхнув:

— Чи не хочеш ти взяти його колісничним?

— Чому б ні? Головнокомандувач має на це право. Якщо Шалья буде моїм сутою, то я певен перемоги. Дай його мені за напарника, і я здолаю Арджуну.

— Він ніколи не погодиться, — сказав Дурьйодгана, — піти у бій візничім. Тим більше — твоїм візничим. Я зовсім не хочу тебе образити, друже, але ж ти знаєш, як дехто ставиться до тебе…

— Та знаю, — хмикнув Карна і натягнув посічену стрілами сорочку, — але можна спробувати…

Дурьйодгана покликав слугу і сказав:

— Йди до князя мадрів і скажи, що я прошу його прийти.

— Зараз, — сказав князь Гастінапуру, коли слуга вийшов, — ми спробуємо домовитись. Зрештою, я знаю чим притиснути Шалью… в разі відмови.

— Друже, — м'яко мовив Карна, — тільки-но ти скаржився на власне нечестя…

— Гаразд! Гаразд! — махнув рукою Дурьйодгана, — не так то інак! Задіємо лестощі. На лестощах, друже Карно, тримається світ!

Шалья увійшов до намету і кинув на Карну швидкий погляд. Вайкартана завважив, що той трохи нервується.

— О, відважний! — вкрадливо заговорив Дурьйодгана, і Карна ледве стримав усмішку. Князь Гастінапуру ніяк не міг позбутись звичок інтригана. — Я маю до тебе важливу справу. Наш воєвода зостався без колісничого і з усіх князів-тигрів вибрав тебе, аби ти допоміг йому. Нема кращого над тебе знавця коней, і ти зможеш вберегти од небезпеки Карну, як Брагма колись оберігав Шіву. Коли Крішна — друг Партги, будь таким же другом для князя Ангу. Сам знаєш, що загинули і Бгішма, і Дрона, і багато славних воїнів полягло у битві. Карна — єдина наша надія, а разом ви будете як Сур'я і Аруна[44]. І згине ворог, як роса на сонці, бо Карна — найкращий з бійців, ти ж — найкращий з візничих, вас же обох не здолають і Боги на чолі з Індрою! Бережи ж у битві Карну Вайкартану, як Крішна береже Арджуну!