Рент. Усна біографія Бастера Кейсі

Шот Даньюн (ζ руйнувальник): Так, як Рент розповідав мені, Сіммз очунює на лікарняному ліжку, питає: «Як довго я тут?» І сестра каже: «Чотири дні…»

Ехо Лоуренс (ζ руйнувальниця): У лікарні цей хлопець спитав: «Що сталося з моєю машиною?»

І доктор сказав: «З якою машиною?» Поліція знайшла його серед вулиці, непритомного. Він був весь у синцях, з переламаною ключицею та грудиною.

Хлопець спитав: «Де мій одяг?»

І доктор сказав: «Який одяг?» Поліція знайшла його голим.

Честер Кейс: Усі розуміють, що це безумне патякання, але ж Бастер цього не знав. Бадді мав повірити старому.

Ехо Лоуренс: І от, стільки років тому, поліцейські спитали у того хлопця, як його звуть і як зв’язатися з його родиною, і хлопець розповів. Наступного дня вони прийшли до його ліжка в шпиталі й сказали, що таких людей, його родини, не існує.

Шон Даньюн: Копи спитали в нього ім’я, паспортні дані та номер соціального страхування. І через день вони повідомили чоловіка, що його самого не існує.

Ехо Лоуренс: Лікарі поглянули на шрами на руках того хлопця, на всі ці проколи та борозни на його шкірі й спитали: «Які наркотики ви вживали?»

Вони спитали: «Вам було відомо, що ви заражені сказом?»

Джаррелл Мур (ζ приватний детектив): Ці травми, які Сіммз змалював Ренту, синці вздовж клубового гребеня в області таза, тріщина в грудині та зламана ключиця — усі вони відповідають тим пошкодженням, які завдають поясний та плечовий ремені безпеки при лобовому зіткненні на високій швидкості.

Шот Даньюн: Отож у двадцять три роки Ґрін Тейлор Сіммз тікає з тієї лікарні. Щойно вони заводять мову про те, щоб помістити його до психіатрички, він звалює, перш ніж його встигають запхати під замок. Сіммз краде якийсь одяг, взуття і линяє. А ззовні всього лише за чотири дні місто перестало ділитися на день і ніч. Цього нема. І ні в кого немає портів у карку. Люди читають — книжки. Журнали. Газети. Крізь вікна він бачить, як люди дивляться телевізор. З радіо та стерео долинає музика.

Сіммз вирушає автостопом до єдиного місця, яке здається йому безпечним. Він повертається до рідного дому, в Міддлтон. Так, до міста, з якого і Рент родом.

Честер Кейсі: Просто серце розривається, скільки божевільної, навіженої маячні вивалив цей старий шкарбун Сіммз на голову мого хлопчика.

Шот Даньюн: За ті кілька років, які минули з переїзду Сіммза до міста, хтось зрубав чотири великі робінії, що росли по кутках батьківського двору. Замість них стирчали чотири гінкі паростки тієї ж робінії, висотою з долоню. На самому будинку, розказав Ренту Сіммз, хтось замінив покарлючену, горбкувату обшивку рівними та новими дошками, пофарбованими в такий білосніжний колір, що аж відливав блакиттю. Фарба була така свіжа, що можна було зачути її запах. Його ключ не підійшов до замка, і коли він постукав, до дверей підійшла дівчинка.