Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
ЩЕ ЯК В П’ЯТОМУ БУЛА
– Ти що, сексом не займалась?
Чи вважаєш, що мала.
– Як то ні! – та запишалась,
Ще як в п’ятому була.
– Ну і як! Ти не жалкуєш?
– А чого її… жаліть?
Хай жаліють... – й засміялась,
– Ті, у кого не стоїть.
24.9.1975 р.
МОЄ СЕРЦЕ ЗАСТОГНАЛО
Моє серце застогнало,
Ніби пугач у саду,
Коли я побачив Галю,
У прохожих на виду.
4.3.1972 р.
ПРО ЩО ШЕПЧЕ ОСІНЬ?
– Про що шепче осінь в сосновому лісі? –
В ялини береза спитала.
– Ну, звісно, про літо, про Сонце, про квіти,
Але не про хліб, і не сало.
13.9.1974 р.
ДО ЧОГО ДОЖИЛИСЬ
О, пішов тепер народ,
Ой, рятуйте людоньки!
І куди ти не поткнись –
Скрізь одні Іудоньки!
От до чого дожились
Скрізь де ступиш – міна,
На що глянь вже – не твоє,
От вам і Вкраїна!
Цілий день понад рікою
Невгамовний соловей,
Ой, як хочеться порою
Всім навішать мандюлей...
1.10.1975 р. – 1.4.2013 р.
НАД РІЧКОЮ ТУМАН
Над річкою туман сміється
Й в костюмі білому стоїть,
А поруч з ним коза пасеться
І обгризає білий цвіт.
А козлик. що прибіг до неї,
Прохає ніжності в її,
Вона ж – коза сміється з нього:
Захочу дам, захочу ні!
24.9.1975 р.
ЗНАМЕНИТА ВАРКА
Хто сказав, що я дурепа? –
Вигукнула Варка, –
Зате вмію краще всіх я
І на всіх я каркать.
14.06.2013 р.
ЗА ПОЦІЛУНОК
Щоб лице своє відкрила
І дала поцілувати,
Все, що тільки б попросила,
Я б велів тобі віддіти.
26.8.2013 р.
ЗАРПЛАТА
У Сашка, мого сусіда,
Морда, як у ката.
– Була б й в тебе така сама
Щоб така зарплата.
15.06.2013 р.
СИНОЧКИ
Ну й пішли уже синочки,
Хай Господь їх береже! –
Гроші в Люди позичають,
А матуся віддає.
АЛІМЕНТИ
Ну й матуся в дяді Саші,
Де дурнішу взяти.
Саша робить аліменти,
А старенька платить.
16.06.2013 р.
ХОЧЕШ МАТИ РОДИЧІВ
Хочеш мати родичів,
Не даруй їм калачів,
Бо калач вони з’їдять,
А вас пошлють... Куди? – сказать?
16.06.2013 р.
НА ДІВЧИНУ ПОДИВИВСЯ
На дівчину подивився,
Ледь цяцьками не вдавився.
15.06.2013 р.
ШАНОВНОМУ РУСТАМУ
Замість того, щоб піти
І спіймати Зайця,
Любить він тягнуть резину,
Як кота за яйця.
8.07.2013
ЛЮБОВ І ХЛІБ
За що боровся, на те і напоровся, –
Як кажуть люди у житті, –
Як нас гнобили, так і гноблять
Ті недоторкані «святі».
Земля уся залита кров’ю,
Куди не глянеш – скрізь грабіж,
А люди дудлять мовчки «Водку»,
Й кричать жидам всім – браво, біс.
От як живемо ми сьогодні,
Хто владу мав – той все загріб,
Чому й стоять дівки голодні
Й міняють честь свою на хліб.
24.6.2013 р.
ЗА ВІДВАГУ
Не знаю, що таке життя,
І що в нім краще, а що гірше?
Та з кожним роком, хоч убий,
Люблю жінок все більше й більше.
Чи то був сіренький такий?
Чи був в житті такий незрячий?
Чи у красі не розбиравсь?
Чи чарівниць в житті не бачив?
Бо всякий, та ще новий цвіт
Він, мов магніт до себе тягне,
Ну як його ти обійдеш? –
Як він вітрами, щастям пахне.
Бо як погляну з сторони
На ту струнку веселу звабу...
Я б всі віддав їй ордени
За їх красу, і їх відвагу.
26.6.2013 р.
ТАЛАНТ І ОБМАН
Закохать поета в себе,
Може що хіба шайтан,
А тому біжу до тебе,
Сам на свій самообман.
28.6.2013 р.
КОНТРАКТ
Сотні раз в дівчат влюблявся,
Сотні раз дівчат кохав,
А от що таке кохання? –
Я по-справжньому не знав.
А коли в трамваї якось
Їхав з праці я в манто,
Біля мене жінка сіла
У червоному пальто.
Які ніжки, які очі,
А якії грудоньки!!!
Глянув я на ті красоти
Й хоч додому не іди.
– Ну, – оце собі подумав, –
Щоб з такою переспать,
То, хай Бог мене боронить,
Можна б вже і помирать.
А дівча те, мов почуло
Й тут же стало загравать: