Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » право » Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання
Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання

Электронная книга - «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання». Краткое содержание книги:

У монографії на основі приписів чинного кримінального законодавства, вивчення спеціальної літератури і матеріалів судової практики розглядається широке коло теоретичних і практичних питань, пов'язаних із характеристикою кримінально-правового інституту множинності злочинів. Аналізуються види одиничних злочинів як структурних елементів множинності; досліджуються ознаки множинності злочинів та її види; характеризуються правові наслідки множинності злочинів; розглядаються питання її кваліфікації та відмежування від складних одиничних злочинів. Значна увага приділяється в роботі проблемі караності множинності злочинів, яка досліджується шляхом аналізу приписів закону, наукової літератури і матеріалів судової практики з питань призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків.
В окремому розділі монографії наводяться матеріали судової практики, в яких вирішувалися питання кваліфікації та призначення покарання при множинності злочинів; дасться перелік збірок судової практики, у яких містяться її матеріали з кримінальних справ.
Робота розрахована на суддів, працівників прокуратури, юстиції, органів внутрішніх справ, науковців, викладачів, аспірантів та студентів юридичних навчальних закладів. Корисною вона буде і для всіх тих, хто цікавиться питаннями кримінального права та практикою його застосування.
1 ... 83 84 85 86 87 88 89 90 91 ... 139
Перейти на страницу:

Хоча як у постанові від 24 жовтня 2003 р. (п. 21), так і за конкретними справами неодноразово роз'яснювалося, що однакові за видам і розмірам покарання, призначені за всі злочини, що входять у сукупність, поглиненню не підлягають, але ця заборона не стосується випадків, коли такі покарання (однакові за видом і розміром) призначені у тих максимально припустимих межах, які передбачені у санкціях статей Особливої частини КК, за якими засуджується винний[305]. Безумовно, якщо, наприклад, за ч. 2 ст. 125 КК суд призначає 3 місяця арешту, а за ч. 1 ст. 129 КК — арешт на той самий строк, то визначення остаточного покарання за сукупністю цих злочинів шляхом поглинення неможливе, бо санкції зазначених статей КК встановлюють максимальний строк арешту, який дорівнює шести місяцям. Але якщо за тими ж самими ч. 2 ст. 125 і ч. 1 ст. 129 КК арешт буде призначений в максимальних межах (6 місяців), то суд змушений буде при визначенні остаточного покарання за сукупністю цих злочинів удатися до застосування принципу поглинення.

У частині 2 ст. 70 КК зазначено, що якщо хоча б один із починів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК.

Із цього законодавчого припису випливає, що за умови, якщо хоча б один із злочинів, які утворюють сукупність, належить до тих, про які йде мова у ч. 2 ст. 70 КК, то при визначенні остаточного покарання суд не зв'язаний вже максимальною межею найбільш суворої санкції і, отже, має право застосувати не тільки принцип поглинення, а й складання призначених за окремі злочини покарань, незважаючи на те, що вони: а) є однаковими за своїм видом і розміром і б) призначені у тих максимальних межах, які передбачені в санкціях статей Особливої частини КК, за якими засуджується винний.

Саме у таких випадках остаточне покарання за сукупністю починів може визначатися у межах максимального строку, встановленого для відповідного виду покарання в нормах Загальної частини, а не в санкціях статей Особливої частини КК[306]. Якщо, наприклад, за ч. 2 ст. 121 КК та за ч, 2 ст. 296 КК призначається позбавлення волі в максимально передбачених в санкціях цих статей строках (відповідно 10 і 4), то при визначенні остаточного покарання за сукупністю цих злочинів суд відповідно до ч. 2 ст. 70 КК має право застосувати принцип повного складання призначених покарань з урахуванням того, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК є умисним і тяжким.

Складання покарань. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК закон припускає можливість як часткового, так і повного складання покарань, призначених за окремі злочини.

У разі визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів за принципом часткового складання, суд до найбільш суворого за видам чи розмірам покарання, призначеного за один зі злочинів, додає (приєднує) лише частину менш суворого покарання, призначеного за інший злочин. З цього випливає, що при застосуванні часткового складання розмір остаточного покарання за сукупністю злочинів у всякому разі, як зазначено у постанові від 24 жовтня 2003 р. (п. 23), має бути (і завжди стає внаслідок такого складання) більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі злочини[307].

Таким чином, при частковому складанні найбільш суворе з призначених покарань береться судом до уваги, так би мовити, у повному його обсязі (повною мірою), тоді як інші, менш суворі покарання, приєднуються до більш суворого лише в певній частині і тим самим входять до остаточного (сукупного) покарання лише частково.

Питання ж про те, яку саме частину менш суворого покарання належить додати до більш суворого, суд вирішує на свій розсуд з урахуванням конкретних обставин справи і виходячи з тих меж остаточного покарання, які передбачені ч. 2 ст. 70 КК.

У разі визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом застосування для цього принципу повного складання всі покарання, призначені за окремі злочини, додаються (приєднуються) одне до іншого (складаються, підсумовуються між собою) і остаточне покарання за сукупністю злочинів укладає тим самим їх загальну суму.

Стаття 70 КК не обмежує право суду на застосування принципу складання залежно від того, які саме види покарань призначаються за окремі злочини. Як зазначено у постанові від 24 жовтня 2003 р. (п. 22), принцип як повного, так і часткового складання покарань може застосовуватись у випадках призначення за окремі злочині, що входять до сукупності, як однакових, так і різних за видам покарань[308].

вернуться

305

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 6. — С. 18; 2005. — № 3. — С. 29; 2006. — № 2. — С. 25–26.

вернуться

306

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2003. № б. — С. 18. Питання про межі визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів докладно аналізуються далі.

вернуться

307

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2003. -№ 6. — С. 18. Див. також: Рад. Право. — 1969, — № 4, — С. 97–98.

вернуться

308

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 6. — С. 18.

1 ... 83 84 85 86 87 88 89 90 91 ... 139
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)