Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
Найтиповішими прийомами виявлення приховуваної інформації можна назвати такі:
• прийоми діагностики і вивчення особи обвинуваченого;
• формування контакту слідчого з обвинуваченим;
• аналіз показань обвинуваченого з метою встановлення їх вірогідності і правдивості;
• прийоми, безпосередньо спрямовані на запобігання брехливим показанням.
Проаналізуємо їх детальніше. До діагностичних прийомів вивчення особи обвинуваченого для встановлення приховуваних обставин належать:
• діагностика і виявлення окремих рис особи обвинуваченого (якостей, властивостей, ознак, характеристик, уявлень, установок тощо);
• контактування і встановлення довірчих стосунків між слідчим і обвинуваченим в умовах їх взаємодії, що стає підставою для спонукання до самостійного волевиявлення;
• всебічний аналіз біографічних даних особи обвинуваченого як своєрідного “поля” діяльності, де є відомості про факти й події, що ретельно приховуються;
• прийоми, які дають змогу здійснювати своєчасну й об’єктивну діагностику стану людини, особливо за таким зручним й надійним каналом зв’язку, як мовний, доступним для спостереження в найскладніших умовах емоційної ситуації;
• прийоми, що поліпшують процес сприйняття інформації про індивідуальні властивості, які характеризують особу обвинуваченого;
• прийоми описування розпізнаних ознак, які характеризують обвинуваченого;
• прийоми пояснення отриманої інформації про особу обвинуваченого;
• прийоми оцінки зібраної інформації про особу обвинуваченого.
Невипадково більшість слідчих та начальників міських і районних органів внутрішніх справ звернули увагу на потребу розробки і впровадження в практику органів розслідування спеціальної апаратури або методик, які допомагали б слідчому визначати ступінь достовірності інформації, що її отримують від обвинувачених у процесі розслідування, оскільки наявні технічні засоби й прийоми не задовольняють сьогоднішніх потреб слідчої практики.
Потреба встановлення психологічного контакту і довірчих стосунків як тактичних прийомів виявлення приховуваної інформації вважається не лише бажаною, а й обов’язковою. 70 % слідчих вважають, що належний контакт стає базою, яка забезпечує досягнення певної мети. Він знижує неспокій обвинуваченого, його загальну напруженість і скутість, сприяє щиросердому зізнанню.
Ще одна група — це прийоми, що сприяють встановленню приховуваних обставин. До них належать прийоми аналізу показань обвинуваченого, його біографічних даних.
Дослідження 300 кримінальних справ показало, що слідчі поряд із соціально-демографічною характеристикою збирають і аналізують інформацію з “історії” особи. Використання цих даних за вмілого оперування сприяє не лише швидкому встановленню психологічного контакту, а й отриманню інформації про приховуване.
До окремої групи прийомів для запобігання неправдивим показанням науковці включають:
• використання стану емоційної напруженості допитуваного;
• використання тактичних можливостей “вільної” розповіді;
• стимулювання позитивних якостей обвинуваченого;
• використання внутрішніх протиріч у показаннях допитуваного;
• використання суперечностей між відомостями, які подають допитувані, й доказами, що містяться в справі, для викриття неправди і зміни позиції допитуваного;
• дослідження змісту та інших характеристик мови, які відобразилися в письмовому тексті або фонограмі, за допомогою спеціальних методик з метою виявлення неправдивого висловлювання в мові (письмовій або усній).
Перелічені в цій групі прийоми, крім останнього, досить відомі в криміналістичній літературі. Що ж стосується дослідження мови допитуваного, то воно становить новизну. Вітчизняні й зарубіжні дослідження звукової мови людини, виконані психолінгвістами, дають можливість зробити висновок про те, що при зміні емоційного стану людини відбуваються досить суттєві зміни в лінгвістичних, темпоральних, спектральних, динамічних, артикуляційних характеристиках мови. Це дає змогу використовувати в криміналістиці звуковий канал як джерело інформації про особу обвинуваченого, його стан, що можливо за допомогою органолептичних методів або сучасних технічних засобів. Так, у посібниках з криміналістики здавна рекомендується спостерігати за станом і поведінкою допитуваного, обшукуваного та інших учасників слідчої дії.