Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
2. Якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження несе сторона, яка прострочила.
1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом. Це правило стосовно фінансового лізингу уточнюється п. 3 ст. 13 Закону «Про фінансовий лізинг» [170]: цей ризик переходить до лізингоодержувача з моменту передання йому у володіння предмета лізингу.
2. Прострочення передання предмета лізингу у володіння лізингоодержувача продавцем (постачальником) або лізингодавцем на момент переходу ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу не впливає, бо цей ризик, за загальним правилом, переходить до лізингоодержувача з моменту передання (своєчасного чи з простроченням — це не має значення) йому у володіння предмета лізингу. Якщо ж лізингоодержувач прострочив повернення предмета лізингу лізингодавцю, то це теж не впливає на розподіл ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу, бо цей ризик переходить в момент повернення цього предмета лізингоодержувачем лізингодавцю незалежно від того, зроблено це своєчасно чи з порушенням встановленого договором строку.
ГЛАВА 59 НАЙМ (ОРЕНДА) ЖИТЛА
Стаття 810. Договір найму житла
1. За договором найму (оренди) житла одна сторона — власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
2. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об’єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом.
3. До договору найму житла, крім найму житла, що є об’єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
1. Визначення договору найму житла, що наводиться у ст. 810 ЦК, було б підставою для поширення чинності ст. 810 — 826 ЦК на відносини щодо найму житла, незалежно від того, хто є власником даного житла. Але ч. 2 ст. 810 ЦК передбачає встановлення законом підстав, умов, порядку укладення та припинення договору найму житла, що є об’єктом права державної або комунальної власності. Це правило не є достатнім для висновку про те, що дія Цивільного кодексу не поширюється на договори найму житла, що перебуває у державній або комунальній власності. Підставу для даного висновку дає ч. 3 ст. 810 ЦК. Отже, до відносин з приводу найму житла, що перебуває у державній і комунальній власності, не застосовуються ні положення ст. 810 — 826 ЦК, ні загальні положення зобов’язального права, ні правила Книги першої Цивільного кодексу «Загальні положення», крім випадків, коли відповідні відносини не врегульовані законом (спеціальним).
2. Частина 3 ст. 810 ЦК передбачає застосування до відносин щодо найму житла, яке не є об’єктом права державної або комунальної власності, положень цього Кодексу за умови, якщо інше не передбачено законом. Це означає, що переважно перед Цивільним кодексом підлягають застосуванню положення, що сформульовані у главі 6 Житлового кодексу [18] «Користування житловими приміщеннями в будинках (квартирах) приватного житлового фонду» (ст. 150 — 174), а також у розділі першому Житлового кодексу «Загальні положення» (ст. 1 — 12). Інші положення, що сформульовані в законах та стосуються найму житла, яке є не об’єктом державної або комунальної власності, також підлягають переважному застосуванню у порівнянні з нормами, які включені до змісту Цивільного кодексу.
3. Що стосується відносин, які виникають у зв’язку з наймом житла, що перебуває у державній або комунальній власності, то вони регулюються Житловим кодексом та іншими актами житлового законодавства (ст. 3 ЖК).
4. Правові норми, які регулюють відносини щодо найму житла, утворюють окремий інститут цивільного права. Незважаючи на схожість найменувань інституту найму (оренди) та інституту найму (оренди) житла, на схожість названих відповідних глав Цивільного кодексу, немає ніяких підстав стверджувати, що договір найму (оренди) житла є різновидом договору найму (оренди). Тому до договору найму житла не можуть застосовуватись норми, сформульовані стосовно найму (оренди) у ст. 759 — 786 ЦК. Є підставні Для висновку про те, що із змісту ст. 810 — 826 ЦК випливає неприпустимість передання в найм житла на підставі договору найму, що підпорядковується ст. 759 — 786 ЦК. Відповідні правочини є оспорюваними. Вони можуть бути визнані недійсними судом на вимогу однієї із сторін.