Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9500-8
- Жанр: Роман, новелла
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
Перший том «Від Майдану до Іловайська» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» охоплює період з кінця лютого 2014 року до перших днів вересня 2014 року.
Як повідомляє сайт Національної гвардії, військова частина дислокується у місті Луганську.
«Правоохоронці чинять опір нападникам, наразі точиться бій. Наразі є втрати як серед особового складу військової частини, так і серед нападників», — сказано в повідомленні.
Втрат серед особового складу військової частини немає. Нападники відступили від території військової частини після невдалої спроби штурму.
Наступного дня зранку у лікарні від поранень помер сержант строкової служби — командир 1-го відділення 1-ї стрілецької роти з конвоювання та екстрадиції підсудних 22-річний Дмитро Шелемин.
29 травня 2014 року
• Артем Шевченко «Слов’янськ. Початок війни»
ПЕРШИЙ ГЕНЕРАЛ.
Загибель Сергія Кульчицького та диво порятунку штурмана Макеєнка
Двадцять дев’ятого травня 2014 року сили АТО зазнали в повітрі найбільші втрати від ворожого вогню із землі. Було збито гелікоптер Мі-8 бортовий номер 16, унаслідок чого загинули 12 міліціонерів і гвардійців, зокрема й генерал-майор Сергій Кульчицький. Він став, по суті, хресним батьком добровольчого руху в Національній гвардії України.
Двадцять дев’ятого травня 2014 року гелікоптер Мі-8 із бортовим номером 16 вилетів із базового табору «Луна» під Ізюмом у свій останній політ — провести ротацію особового складу й доправити воду, їжу та боєприпаси оточеним гарнізонам блокпостів № 6 на горі Карачун і № 5 на трасі Слов’янськ — Краматорськ. Однак на війні бувають і дива. Саме таким дивом можна вважати щасливий порятунок штурмана Олександра Макеєнка. Він єдиний вижив у тому останньому польоті.
Степан Полторак, позивний «Тимофійович», генерал армії, командувач Нацгвардії України (квітень-жовтень, 2014 року), міністр оборони України (жовтень, 2014 — серпень, 2019):
— Генерал-майор Сергій Кульчицький служив ще у Внутрішніх військах начальником управління бойової та спеціальної підготовки. Відповідно, залишився на цій посаді в Національній гвардії України тоді, коли було ухвалено рішення, що перші добровольчі батальйони в ній формуватимуться з тих хлопців, які були на Майдані. Це були абсолютно вмотивовані, патріотичні люди. І знаючи про проблеми, які були між внутрішніми військами й хлопцями, що стояли на Майдані, та щоб організувати цей батальйон і забезпечити їх нормальним процесом підготовки, сформувати колектив, і головне, щоб вони комусь повірили, — треба було відібрати найкращого з кращих. Треба було відібрати бойового генерала, якого б ці люди сприймали. До речі, я дуже довго вагався, кого ж призначити? Було кілька кандидатур. І під час розмови з генералом Кульчицьким я остаточно вирішив. Тому що, ви розумієте, він — начальник управління бойової підготовки всієї НГУ, а йому треба було опікуватися підготовкою тільки цього батальйону. Я б не сказав, що це принижувало його статус, просто в нього багато роботи було в масштабах усього військового формування, а він мав практично все залишити й опікуватися суто ними. Бо він практично для них став як командир батальйону. Він із ними працював з ранку до ночі, але це було дуже важливо зробити, тому що на першому етапі були сутички між офіцерами й солдатами, які служили в НГУ ще за часів Внутрішніх військ і щойно набраними добровольцями-майданівцями першого резервного батальйону. Враховуючи, що він був дуже добре підготовлений професійно і як генерал, і як офіцер, добре вмотивований, мав дуже високі людські якості, я був переконаний, що він знайде спільну мову з тими хлопцями. Вони теж були непростими — рвалися в бій, прагнули працювати вдень і вночі, тобто з ними треба було дуже довго й ретельно працювати. І він знайшов ту спільну мову. Він не ховався ніколи, разом із ними навчався, разом із ними поїхав під Слов’янськ, і, на жаль, із деякими з них загинув.
Генерал Кульчицький відіграв дуже серйозну роль у створенні першого батальйону, і хлопці тому, напевно, і вийшли з такою пропозицією, щоб цей батальйон мав назву імені генерала Кульчицького.
Сергій Кульчицький посмертно був нагороджений найвищою державною нагородою — «Золотою Зіркою» Героя України. На його честь перший резервний батальйон Нацгвардії отримав ім’я Генерала Кульчицького. Добровольці, яких він згуртував, прагнули помсти ворогу за свого командира. Бої за Слов’янськ розгорілися з новою силою.
В кінці травня 2014 року Україна обрала Президента — Верховним Головнокомандувачем став Петро Порошенко.
• Зведення новин