Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Діаболік - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Діаболік

Электронная книга - «Діаболік». Краткое содержание книги:

Новий Всесвіт, сповнений довершеною витонченістю штучного... творіння й первісністю жорстокості часів земного феодалізму. Світ, у якому технології посіли місце ідола, Космос — місце Бога, а Імператор, — жорстокий і свавільний, — місце Господаря. Світ, що стоїть на краю прірви і може бути врятований лише істотою, дикість і краса якої вражають. Ця дівчинка-підліток на ім’я Немезіда штучно створена для захисту доньки сенатора галактики. У цьому тендітному тілі вчені сховали потужну машину для вбивств, яка знищить будь-кого, хто стане на заваді її підзахисної. Однак чи зможе вона завершити свою місію?
1 ... 81 82 83 84 85 86 87 88 89 ... 146
Перейти на страницу:

— Зав’яжіть обидві. Все одно ви програєте, Ваше Високопреосвященство. Я не хочу поранити вас, а це обов’язково станеться.

— Я ризикну.

— Якщо мова йде про випробовування власних сил проти Діаболіка, ви повинні знати, що я не найкращий індикатор його сили. У мене урізали більшу частину м’язової тканини.

Він посміхнувся.

— Ну, значить це і буде нашою форою.

— Однієї фори не достатньо, — мовила я завагавшись. — Я все ще залишаюся Діаболіком.

Боти зрізали мої кістки, доки я не стала схожою на людську дівчину, але я ніколи не буду справжньою людиною. Як дивно, що він, забув про це.

Але найдивніше те, що мені це сподобалось.

— Так ти відмовляєшся битися зі мною? — запитав він.

Збентежена, я відштовхнулася від підлоги і, перевернувшись у повітрі, приземлилась на ноги.

Його очі розширилися.

— Ого, молодець, — сказав він, наче я здійснила якийсь подвиг.

— Добре, — відповіла я. Раптом я невідомо чому розізлилася. — Якщо ви хочете зазнати поразки від моїх рук, я не проти. — Це стане для нього хорошим уроком і демонстрацією моєї справжньої природи. — Ви хочете, щоб я відлупцювала вас прямо зараз?

Тайрус розсміявся.

— Почекаємо закінчення служби. Краще, якщо це не буде виглядати так, ніби Сайдонія Імпірінс вибивала з мене повагу до Живого Космосу.

Його слова наштовхнули мене на думку.

— Ваше Високопреосвященство, — мовила я, дещо усвідомивши, — Донія є... — у мене защемило в грудях. Я поборола свої емоції й продовжила далі. — Сайдонія була дуже набожною. Так, вона розділяла інтерес батька до науки, але водночас регулярно відвідувала служби.

Він підняв брову.

— Так, я чув про це.

— То чому б нам не скористатися цим? Ви запропонували показати на публіці, що я позитивно на вас впливаю, то чому б не зробити це в такий спосіб? Ви можете догодити Люмінарцям вашою невірою і водночас вдовольнити примхи Вельмишановного Панства, відвідуючи служби на мою вимогу. Вельмишановне Панство змириться з тим, що ви богохульник, якщо ви покажете, що готові бути палким прихильником віри Геліоніки, коли вас до цього закликають.

— Дуже розумно, — сказав Тайрус посміхаючись. — Люди побачать, як ти переконуєш мене відвідувати служби, незважаючи на мою незацікавленість. Чутки поширяться на кораблі поміж найманими працівниками Домітріанів і навіть досягнуть Хризантеміума... Сайдонія фон Імпірінс позитивно впливає на божевільного.

Що ми і зробили.

На малонаселеному кораблі служби в геліосфери були доволі дивними. У центрі, ближче до вікарія, завжди мала стояти особа вищого рангу, люди з нижчим соціальним статусом розташовувалися подалі. Отже, у внутрішньому колі стояв лише Тайрус, у наступному — я, а за мною — Невені. У зовнішніх колах збиралися слуги, наймані працівники, Служниці.

Кілька разів під час служби Тайрус починав нервувати й хотів піти. Але щоразу я відмінно грала свою роль і, порушуючи протокол, ступала у внутрішнє коло, щоб покласти руку на його плече, демонстративно «нагадуючи» йому про його обіцянку.

Тоді він розвертався і посміхався до мене через плече, демонструючи всім, як він потурає своїй новій любові, і наскільки терпляче до неї ставиться. Я відчувала, як очі найманих працівників впиваються в нас. Подумки вони вже складають звіти для тих, хто підкупив їх у Хризантеміумі: багато охочих заплатити за клаптики донесень, зібраних під час поїздки зі спадкоємцем Домітріаном.

Невені, зі свого боку, сиділа мовчки і нерухомо, спрямувавши за вікно невидющий погляд.

Я наздогнала її після служби. Коли вона рушила до коридору, що вів до її кімнати, я запитала:

— Пообідаєш зі мною?

Ми не розмовляли відтоді, як я розповіла про свої стосунки з Тайрусом, і це турбувало мене більше, ніж я хотіла визнавати.

Невені обернулася, але не поглянула мені у вічі.

— Я не голодна.

Я намагалася підібрати слова.

— Ти хоч рада, що повертаєшся додому?

— Сайдоніє, це ти заступилася за мене?

— Я сказала Тайрусу, що ти можеш допомогти. Ти можеш заспокоїти заворушення.

Невені гірко і безнадійно розсміялася.

— То ось яка в мене роль. І як я маю це зробити? Мої люди знають, що Імперія та віра Геліоніки стоять на шляху прогресу. Імперія через податки забирає в Люміни більше, ніж Люміна отримує від Імперії. Фактично, що Імперія робить для нас? Захищає нас? Від чого? Імперія і є нашою найбільшою стратегічною загрозою! Імперія з її загниваючим Вельмишановним Панством і його древніми кораблями, що лише збільшують площу вбивчого простору!

1 ... 81 82 83 84 85 86 87 88 89 ... 146
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)