Діаболік

— Це осквернення Живого Космосу. Жоден Імператор не може відмовитися від свого помазання, і я не стану благословляти Діаболіка!

Тайрус лише посміхнувся.

— Озирніться навколо, вікарію. Це нова епоха. І якщо знадобиться, вона залишить вас позаду.

Із цими словами він приклав мої долоні до своїх щік і відвернувся від вікарія. У залі Великої Геліосфери пролунало кілька різких вдихів, але ніхто не посмів виступити проти нового Імператора Тайруса фон Домітріана. Коли він спустився з платформи разом зі мною, залишивши вікарія стояти позаду із флакончиком невикористаної благословенної зорями олії, натовп вибухнув схвальними вигуками.

Вельмишановні Пани і Ексцеси розступилися, розчистивши для нас шлях, і мені здавалося, що моє серце зараз вискочить із грудей, тому що я розуміла, який важливий крок Тайрус щойно зробив. Він залишав позаду не лише Геліоніків, але й усіх тих, хто підтримував старий лад.

Коли ми опинилися у дверях, я вигукнула, ніби отямившись від сну.

— Тайрусе, як таке можливо? — я обернулася до нього. — Ти як новий Імператор можеш ухвалювати ризиковані рішення, але ця Імперія не прийме твого шлюбу з Діаболіком. Навіть Ексцеси вважають мене огидним створінням!

— Я згоден на жертви заради нової епохи, у яку я хочу увійти, Немезідо, — відповів він, поглянувши мені у вічі, — але тільки не на цю. Я не пожертвую тобою. Ніколи.

Якось Сигна сказала, що влада змінює людей. Коли я поглянула на Тайруса, у мене виникло якесь передчуття. Я не знала, що нас очікує в найближчі місяці й роки, я могла тільки сподіватися, що його кмітливість залишиться благородною і такою само чистою — у іншому разі в Тайруса були всі задатки, щоб перетворитися на найстрашнішого Імператора.