Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності
- Автор: Эндшё Даг Эйстейн
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-67-0
- Переводчик: Ольга Белая
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності». Краткое содержание книги:
Книжка, що становить захоплююче дослідження звичаїв, ритуалів і правил, стане у пригоді всім, хто цікавиться питаннями культури, релігії, а також статі та сексуальності.
ISBN 978-617-7192-67-0 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-693-3 (Ніка-Центр)
© Universitetsforlaget 2009
© Переклад. О.Біла, 2017
© Видавництво Анетти Антоненко, 2017
© Ніка-Центр, 2017
Час од часу різні автори Біблії ігнорують ці сексуальні заборони та ведуть оповідь так, ніби їх не існує. У Книзі Рут, приміром, згадується, що єврейські чоловіки не тільки одружуються на моавітянках, що не становить аж надто великої проблеми13, а й моавітянка Рут стає прародителькою легендарного царя Давида14. Деякі інші змішані шлюби згадуються тільки мимохіть15. Більшість впливових осіб робили те, що заманеться. Мойсей побрався з кушитською жінкою Ціппорою із землі Мідіянської16. Коли Аарон і Міріам, брат і сестра Мойсея, осудили його за змішаний шлюб, сам Бог прийшов підтримати його, осудивши брата та наславши на Міріам проказу17. Давид також мав дружину неєврейського походження18, а його син Соломон брав дружин із Єгипту, Моава, Аммона, Едома, Сідона й із землі хетів19.
Протягом усієї історії євреї зазвичай одружувалися тільки одне з одним, і не дивно, що християнські та мусульманські суспільства, в яких вони жили, часто не залишали їм іншого вибору. В Індії євреї теж не могли одружуватися ні з ким, крім своїх, але на це також впливали їхні власні расові обмеження. В XVI столітті індійські євреї зі світлішим кольором шкіри відмовилися визнавати темношкірих євреїв за справжніх євреїв і заборонили брати шлюб із ними20.
Сьогодні євреї, які проживають за межами Ізраїлю, є релігійною групою, яка достатньо охоче бере шлюб із людьми інших віросповідань, у США цей показник становить приблизно 50 відсотків. Водночас багато євреїв дуже негативно ставляться до загального визнання змішаних шлюбів, не в останню чергу через те, що людину можна визначити євреєм за народженням тільки по материнській лінії. Багато ортодоксальних євреїв і сіоністів уважають змішані шлюби геноцидом і «мовчазним голокостом»21.
Мало що в Новому Завіті можна витлумачити як божественну підтримку сексуального расизму Старого Завіту. Ісус і його учні наполягали на спілкуванні з людьми різних національностей. Але це не завадило багатьом християнам продовжувати вірити, що Бог наполягає на сексуальних стосунках тільки між людьми одного кольору шкіри, етнічного походження та щонайменше релігії. Крім того, в Новому Завіті немає нічого, що б заперечувало сексуально-расистські заборони Старого Завіту. Заклик спілкуватися з людьми інших національностей не виходить за рамки загальної ввічливості, чуйності та гостинності. Навіть переконлива заява святого Павла про те, що «немає ні іудея, ні грека… бо всі єдині в Ісусі Христі», не може розглядатись як скасування сексуального расизму Старого Завіту. А якщо б розглядалося, тоді його паралельна заява «немає ні чоловічої статі, ні жіночої» є прямим закликом до гомосексуальності; здебільшого християни не тлумачать Павла у такий спосіб22.
За часів Середньовіччя сексуальні стосунки між християнами та нехристиянами суворо каралися. Кілька християнських жінок та мусульманських і єврейських чоловіків, які мали статеві контакти одне з одним, були засуджені на смерть. Утім, рідко коли християнські чоловіки каралися за секс із нехристиянськими жінками23. Згідно з англійським законом кінця ХІІІ століття, той, хто мав сексуальні «стосунки з євреєм або єврейкою… мають бути поховані живцем»24. Саме заборона викликала більше страху, ніж змішання релігій. У 1268 році папа Климент IV дорікнув португальському королю Афонсу ІІІ, що християнські чоловіки одружувалися з жінками-християнками сарацинського (арабського) або єврейського походження25. В Арагоні в XIV столітті застосовувалася смертна кара за секс між християнами та євреями, навіть якщо останні прийняли християнство26. Середньовічні читачі могли дізнатися про дивовижну расову метаморфозу в контексті змішаних шлюбів. Герой англійського рицарського роману «Король Тарса» (The King of Tars), мусульманський султан, після одруження з християнською принцесою переходить у її віру. За сюжетом роману, коли султан прийняв хрещення, Бог змінив його шкіру з чорної на білу; автор вигадав такий цікавий хід, щоб читачі не мали богословських ускладнень щодо шлюбу між людьми різного кольору шкіри27.
За часів Реформації виникли нові правила. Загальним правилом було таке: якщо принцеса стає дружиною наслідного принца іншого віросповідання, вона мусить змінити віру. У 1631 році лютеранська міська рада Страсбурга постановила, що будь-яка людина, яка візьме шлюб із кальвіністом, має заплатити штраф. Жінка-лютеранка втратить громадянство, якщо вийде заміж за чоловіка-кальвініста28.