Я обслуговував англійського короля
- Автор: Грабал Богумил
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 978-966-7047-87-0
- Переводчик: Юрий Павлович Винничук
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Я обслуговував англійського короля». Краткое содержание книги:
Оці постійні зміни, життя на узбіччі, серед людей, далеких від мистецтва й науки, дали, врешті, свої результати, вилившись у твори, яких, вочевидь, не міг написати жоден офіційний соцреалістичний письменник. Ще на ливарнях у Кладно Грабал написав оповідання «Ярмілка», яке надрукувати, проте, не вдалося.
1956 року Грабал нарешті дебютував — тоненькою книжечкою з двох оповідань під назвою «Розмови людей», що вийшли накладом 250 примірників як додаток до бібліофільського часопису. Ані сам Грабал, ані його біографи це видання за дебют не вважають. Однак саме ця книжечка сконденсувала в собі всі характерні риси грабалівської поетики. Сюрреалісти шукали «снів наяву» скрізь, крім людських балачок, Грабал знайшов їх саме в буденних розмовах, на вулиці, в кнайпі, за гальбою пива, — створивши свій особливий «плебейський» сюрреалізм.
1959 року «чорнороб» Грабал підготував до друку солідну збірку оповідань «Шпак на ниточці», але недремне око цензури догледіло щось підозріле в тих невинних вуличних образках, і набраний шрифт розсипали.
Лише на п’ятдесятому році життя письменник нарешті діждався своєї першої книжки «Перлина на дні». А наступного, 1964, року вийшла збірка оповідань «Мрійники», перекладена невдовзі у Німеччині, Швейцарії та Італії. Слава впала на нього, мов грім з ясного неба.
До 1968 року Грабал видає ще кілька книжок. За повістю «Потяги під спеціальним наглядом», у якій відбилися його спогади про працю на колії під час війни, славний чеський режисер Іржі Менцль зняв однойменний фільм, відзначений 1966 року головною нагородою на фестивалі у Маннгеймі (Німеччина), а згодом і нагородою Оскара у США. Правда, в Чехословаччині цей фільм ще довго припадав пилом на цензурних полицях.
За кордоном слава його тим часом росте, а вдома Грабалові книжки читають із-під поли. В СРСР його ім’я згадують лише тоді, коли треба обуритися занепадом чеської літератури, вчасно порятованої доблесною Червоною Армією. Натомість радянському читачеві пропонують таких соцреалістів, як А. Плоудек або «чеський Корнійчук» — Ян Козак. Цей останній виголосив чималу промову на з’їзді очоленої ним Спілки письменників ЧССР, завдяки чому світ довідався, хто насправді є гордістю чеської літератури і чиї книжки варто шукати. Були це розкритиковані й засуджені Козаком Грабал, Гавел, Шкворецький, Кундера, Ашкеназі, Голан, Голуб та інші.
З 1976 року Грабала починають потроху видавати: виходить з друку німбуркська трилогія «Містечко над водою» — «Пострижини», «Прекрасна туга», «Арлекінові мільйони», повість «Я обслуговував англійського короля» та кілька збірок оповідань і спогадів.
Широка популярність допомогла Грабалу уникнути серйозних переслідувань, однак кожна нова неофіційна публікація провокувала черговий конфлікт письменника з владою. Режим мусив рахуватися зі світовою славою Грабала: 1988 року йому повернули членство у Спілці, а наступного року ощасливили ще й званням заслуженого письменника ЧССР «за великий внесок у творення соціалістичної культури». Хоча кожен уважний читач Грабалової прози добре бачив, що чого-чого, а саме «соціалістичної культури» письменник ніколи не творив.
Після «оксамитної революції» 1989 року Богуміл Грабал знову здобув масову аудиторію. Цьому дуже посприяв Вацлав Гавел, який 1996 року вручив письменникові орден «За заслуги». У дев’яності роки Грабал отримав чимало міжнародних літературних премій і звань, серед них, наприклад, почесний титул Французької Республіки «Лицар літератури і мистецтва».