Понеділок починається в суботу
- Автор: Стругацкий Аркадий Натанович, Стругацкий Борис Натанович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Богдан
- Переводчик: Анатолій Саган
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Понеділок починається в суботу». Краткое содержание книги:
— Ка-гамма-плазмоїн. Чи, скажімо, мюдельта-іонопласт. Корабель, огорнутий полум’ям, рухнув у тайгу і, природно, запалив її. Саме цю картину і спостерігали селяни села Карелінського та інші люди, що в подальшому увійшли в історію як очевидці. Пожежа була жахлива. Контрамоти визирнули було назовні, затрепетали і вирішили перечекати за тугоплавкими і жаростійкими стінами корабля. До півночі вони з трепетом прислухалися до лютого ревіння і тріскотіння полум’я, а рівно опівночі все раптом стихло. І не дивно. Контрамоти вступили у свій новий день — двадцять дев’яте червня за нашим літочисленням. І коли відважний капітан із величезними пересторогами наважився близько другої години ночі висунутись назовні, він побачив у світлі потужних прожекторів спокійне погойдування сосон й одразу ж зазнав нападу хмари дрібних кровоссальних комах, відомих під назвою гнусу або мошви на нашій термінології.
Роман перевів дух і оглянув нас. Нам дуже подобалося. Ми передчували, як точнісінько так само розтрощимо на друзки і таємницю папуги.
— Подальша доля прибульців-контрамотів, — продовжував Роман, — не повинна нас цікавити. Може, числа п’ятнадцятого червня вони тихо й безшумно, використовуючи цього разу нічого не запалюючу альфа-бета-гамма-антигравітацію, знялися з дивної планети і повернулися додому.
Може, вони всі до одного загинули, отруєні комариною слиною, а їхній космічний корабель ще довго стирчав на нашій планеті, занурюючись у вир часу, і на дні Силурійського моря по ньому повзали трилобіти. Не виключено також, що де-небудь дев’ятсот шостого чи, скажімо, дев’ятсот першого року набрів на нього тайговий мисливець і довго потім розповідав про це приятелям, котрі, звісно, ні на шеляг йому не вірили. Закінчуючи свій невеличкий виступ, я дозволю собі висловити співчуття славетним дослідникам, котрі марно намагались виявити що-небудь у районі Підкам’яної Тунгуски. Заворожені очевидністю, вони цікавились тільки тим, що відбувалося в тайзі після вибуху, і ніхто з них не спробував дізнатися, що там було до. Діксі.[21]
Роман відкашлявся і випив горня живої води.
— Хто має запитання до доповідача? — поцікавився Едик. — Немає запитань? Пречудово. Повернімось до наших папуг. Хто просить слово?
Слово просили всі. І всі заговорили. Навіть Роман, який трохи захрип. Ми виривали один в одного аркушик зі списком запитань і викреслювали запитання одне за іншим, і через якісь півгодини була складена вичерпно зрозуміла і детально розроблена картина спостережуваного явища.
У тисяча вісімсот сорок першому році в сім’ї небагатого поміщика і відставного військового прапорщика Полуекта Хрисанфовича Невструєва народився син. Назвали його Янусом на честь далекого родича Януса Полуектовича Невструєва, котрий точно передбачив стать, а також день і навіть годину народження немовляти. Родич цей, тихий скромний дідусь, переїхав до маєтку відставного прапорщика невдовзі після наполеонівського нашестя, жив у флігелі і займався вченими студіями. Був він дивакуватий, як і усі вчені люди, з багатьма химерами, однак прив’язався до свого похресника всією душею і не відходив від нього ні на крок, наполегливо упроваджуючи в нього пізнання з математики, хімії та інших наук. Можна сказати, що в житті молодшого Януса не було жодного дня без Януса-старшого, і, мабуть, тому він не помічав того, з чого дивувались інші: старий не тільки не старів з роками, але, натомість, навіть начебто сильнішав і бадьорішав. На кінець століття старий Янус посвятив молодшого в остаточні таємниці аналітичної, релятивістської та узагальненої магії. Вони продовжували жити і трудитися пліч-о-пліч, залучаючись до всіх війн та революцій, переживаючи більш або менш мужньо усі мінливості історії, поки не потрапили, нарешті, до Науково-дослідниттького інституту Чародійства і Ворожби…
Відверто кажучи, вся ця ввідна частина була суцільною літературою. Про минуле Я пусі в ми достеменно знали тільки той факт, що народився Я.П. Невструєв сьомого березня тисяча вісімсот сорок першого року. Яким чином і коли Я.П. Невструєв став директором інституту, нам було абсолютно невідомо. Ми не знали навіть, хто перший здогадався і пробовкав те, що У-Янус і А-Янус — одна людина в двох особах. Я дізнався про це від Ойри-Ойри і повірив, бо зрозуміти не міг. Ойра-Ойра дізнався від Жіакомо і теж повірив, бо був молодий і захоплений. Корнєєву розповіла про це прибиральниця, і Корнєєв тоді вирішив, що сам факт настільки тривіальний, що над ним не варто й замислюватись. А Едик чув, як про це розмовляли Саваоф Баалович і Федір Симеонович. Едик був тоді молодшим препаратором і вірив узагалі в усе, крім Бога.
21
Діксі (dixi) — Я сказав (лат.).