Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
1. Набувач та відчужувач можуть домовитися про заміну речі, яка була передана за договором довічного утримання (догляду), на іншу річ.
У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.
1. Уже із загального положення про свободу договору (ст. 627 ЦК) випливає право сторін за договором довічного утримання (догляду) домовитись про заміну речі, яка була передана набувачеві, а також зміну в зв’язку з цим або залишенням незмінним обсягу обов’язків набувача перед відчужувачем. Але законодавець вирішив зайвий раз підтвердити це право сторін договору, у зв’язку з чим у ст. 753 ЦК викладені відповідні положення.
Стаття 754. Забезпечення виконання договору довічного утримання (догляду)
1. Набувач не має права до смерті відчужувана продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину.
2. На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувана.
3. Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем.
1. Сторони договору довічного утримання (догляду) вправі на свій розсуд встановити будь-які види забезпечення виконання набувачем зобов’язання, що виникає на підставі такого договору. Не виключається страхування ризику невиконання набувачем свого зобов’язання. Разом з тим законодавець, маючи на увазі значущість для відчужувача зобов’язання, про яке йдеться, встановив спеціальні правила, покликані додатково забезпечити права та інтереси відчужувача.
2. Серед правочинів, які набувачеві забороняється здійснювати стосовно отриманого за договором довічного утримання (догляду), не називається заповіт. Отже, набувач має право заповідати це майно. Але прийняття цього майна як спадщини породжує на стороні спадкоємця обов’язки, про які йдеться у ч. 1 ст. 757 ЦК.
3. У ч. 2 ст. 754 ЦК формулюється правило, що має не тільки приватно-правовий, а і публічно-правовий зміст. Воно забороняє звернення стягнення на майно, передане відчужувачем у власність набувача, протягом життя відчужувача. Звернення стягнення є неможливим за зобов’язаннями як набувача, так і відчужувача (оскільки він не є власником майна).
4. Незалежно від наявності чи відсутності вини набувача у втраті (знищенні), пошкодженні майна, яке було передане за договором довічного утримання (догляду), втрата, знищення і пошкодження цього майна не впливають на обов’язки набувача перед відчужувачем та їх обсяг.
Стаття 755. Припинення договору довічного утримання (догляду)
1. Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:
1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини;
2) на вимогу набувача.
2. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.
1. Із ч. 1 ст. 755 ЦК належить зробити висновок про те, що вона не виключає пред’явлення кожною із сторін договору довічного утримання (догляду) позову про розірвання цього договору на підставі ст. 651 — 652 ЦК. Додатково до підстав, установлених ст. 651 — 652 ЦК, договір довічного утримання (догляду) підлягає розірванню на вимогу відчужувана, якщо він надасть достатні докази невиконання чи неналежного виконання набувачем своїх обов’язків. При цьому прямо і чітко вирішене питання про значення вини для вирішення спору про розірвання договору: договір підлягає розірванню незалежно від вини набувача у невиконанні чи неналежному виконанні зобов’язання.
2. Пункт 2 ч. 1 ст. 755 ЦК передбачає можливість розірвання договору довічного утримання (догляду) на вимогу набувача. Набувачеві надається тільки право звернутись до суду з позовом про розірвання договору, а не право вчинити односторонній правочин, спрямований на розірвання договору. Звідси слід зробити висновок про те, що суд вирішує справу про розірвання договору довічного утримання (догляду) за позовом набувача з урахуванням всіх обставин справи, тобто позов не обов’язково має бути задоволений.