Пожежник

— Якби я був на місці Майка, то лише радів би змозі полишити табір, і не певен, чи дуже поривався би назад. Можливо, тут для нього більша небезпека.

— Від кого?

— Від Еллі. Вона дівуля ще з тим характером. Не хотів би переходити їй дорогу.

— Думаєш, вона гнівається, бо Майкл не став на її захист?

— Особливо після того, що вони виробляли перед службою. Я бачив, як вони удвох причаїлися за сосною на узліссі. Таке витворяли, наче вже більше й не побачать одне одного. Якби я був її батьком, я б... хоча я їй не батько, та й, гадаю, вони вже далеко не діти.

— Не знала, що між ними щось є.

— То вони разом, то порізно, — мовив Бен, змахнувши рукою. — Очевидно, що нині разом.

З цими словами він усміхнувся. А коли знову заговорив, голос у нього був низький і лагідний.

— Запроторити крадійку до холодильної камери може навіть виявитися ласкою. Ти цього не розумієш, бо переконана, що всі навколо такі ж сердечні, як і ти. Отець Сторі теж не розуміє. У цьому ви два чоботи — пара.

— Яка ж це ласка?

— Бо тоді її не прикінчать. Це не стільки навіть покарання, як перебування від вартою.

Гарпер розтулила була рота, щоб заперечити, а тоді пригадала балачки Еллі про те, щоб знайти злодійку й вирвати їй язика. Вона стулила рота, змовчавши.

Три каное були прив’язані до пірса, гойдаючись у морі. Пожежник опустив палаючу ліву руку, поплескав по ній курткою і задушив полум’я.

— Безпечніше й швидше буде пройти решту шляху по воді, — він примостився в каное на дальньому кінці пірсу, поклавши халіган на дно.

Бен насупився.

— Ем... Джоне? Я погано рахую, чи одного човна не вистачає? Ми двох людей рятуємо, хіба ні? Тож... де ми їх розмістимо?

— Для них буде місце. Я повертатимусь не човном. Приготував собі інший транспорт, — Пожежник розв’язав мотузку і штовхнув каное у води Атлантики. Човен досить низько просів у воді, й Гарпер стало цікаво, скільки насправді важить халіган.

Бен жестом вказав на одне з інших двох каное.

— Гарпер, я погано тямлю в човнах. Може, правитимеш, а я...

— Власне, — озвався Отець Сторі, — є в мене медичне питання особистого характеру, яке я волів би обговорити з сестрою Вілловз. Ти не заперечуєш?

Бен таки заперечував — на якусь мить розчарування в нього на обличчі проступило настільки явно, що виглядало це майже кумедно. Та він кивнув, а тоді заліз у інше каное.

— Тож побачимось, коли доберемося до місця призначення. Стережися айсбергів.

Гарпер відв’язала човни, а Отець Сторі тим часом обережно пробрався на ніс їхнього каное. Коли вони рушили по воді, Гарпер заплющила очі й глибоко вдихнула. Повітря було таке чисте й насичене морем, що їй навіть трохи запаморочилося в голові.