ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ
- Автор: Бедь Віктор
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ». Краткое содержание книги:
Для студентів, аспірантів і викладачів юридичних факультетів, а також для працівників правоохоронних органів і тих, хто цікавиться проблемами юридичної психології.
§ 1. Психологічна характеристика судової діяльності(при розгляді кримінальних справ)
Психологія судового процесу при розгляді кримінальних справ досліджує закономірності, пов’язані з психічною діяльністю всіх осіб, які беруть участь у розгляді справи, а також виховний вплив судового процесу і вироку на підсудного й інших осіб, роль громадської думки та її вплив на суддів тощо.
Діяльність суду та учасників судового процесу дуже різноманітна, складна і відповідальна, бо саме суд покликаний вирішувати кримінальну справу по суті і винести відповідний вирок.
Головний вид діяльності в суді — конструктивний, сутність якого міститься в прийнятті рішень у разі виникнення спірних питань і винесення вироку. Проте конструктивний діяльність у суді, з погляду логіки самого судового розгляду, не є за часом першою. Вона може здійснюватися тільки після того, як реалізована пізнавальна діяльність у суді. Інакше кажучи, конструктивна діяльність можлива лише у тому разі, якщо здійснено процес пізнання й оцінки зібраної і проведеної в процесі попереднього слідства інформації. Розглянемо докладніше суть пізнавальної і конструктивної діяльності в суді та її психологічні особливості.
Специфіка пізнавальної діяльності в суді зумовлена насамперед тим, що на основі матеріалів попереднього розслідування суд одержує готову модель події, що піддається дослідженню. Наявність у матеріалах попереднього слідства версії події, безумовно, полегшить суду пізнання фактів, явищ, обставин справи. Водночас версія сприймається судом тільки як ймовірна істина, що обов’язково повинна перевірятися і старанно досліджуватися. Відомий спеціаліст у царині судової психології А. Дулов відзначає: «Пізнавальна діяльність органів слідства полегшує роботу суду і водночас ні в якій мірі не знижує важливості, відповідальності суду щодо пізнання досліджуваних обставин. Судове дослідження обставин справи є самостійним найважливішим елементом здійснення правосуддя (виділено автором. — В. Б.), проводиться з повним дотриманням принципів гласності, усності, безпосередності судового розгляду.
Те ж саме варто сказати і про пошуковий елемент пізнавальної діяльності. Хоча ця частина роботи і повинна бути виконана на попередньому слідстві, суд не позбавляється права і навіть зобов’язаний згідно із процесуальним законом». у необхідних випадках зажадати нові документи, викликати раніше не допитаних свідків і т. д.»
У чому ж конкретно виявляється пізнавальна діяльність у суді?
По-перше, для суду важливо вивчити в усіх деталях матеріали кримінальної справи й оцінити всі її обставини. Варто підкреслити: обсяг інформації, що використовує суд, як правило, набагато менший загального обсягу інформації, зібраної в процесі проведення попереднього слідства з кримінальної справи. Це пояснюється тим, що під час пошукової діяльності на попередньому розслідуванні збирається будь-яка інформація, що стосується кримінальної справи, при цьому стосовно окремих фактів і деталей пізніше може бути встановлена їхня незіставленість до аналізованої події.
Психологічна особливість пізнання фактів у суді полягає в тому, що сам процес сприйняття є більшою мірою опосередкованим через сприйняття слідчого. Достатньо велика тимчасова віддаленість суду від моменту скоєння злочину, з одного боку, і стислість часу сприйняття інформації в суді, з другого, — вимагають від юридичних працівників особливої дисципліни розумової діяльності, чіткої логіки і доброї уяви.
По-друге, процес пізнання в суді включає не тільки вивчення матеріалів кримінальної справи, а й висування інших можливих версій пояснення фактів, що з тієї чи іншої причини не враховувалися слідчим у ході попереднього слідства. Практика переконливо свідчить, що суд може встановити істину лише тоді, коли версія попереднього слідства піддана сумніву, перевірена на достовірність і надійність. Невиконання цих вимог призводить до помилкового судового рішення. Ось один із прикладів.
У молодого слідчого Володимира Сазонова зникли із сейфа, що знаходився в його робочому кабінеті, його особисті гроші, що дісталися йому від бабусі в спадщину. Крадіжка відбулася тоді, коли він лежав у лікарні після автомобільної аварії. Саме в цей час з ’явилася інформація, що слідчий Сазонов, який виїжджав раніше на дорожньо-транспортну пригоду, нібито вимагав хабара в матері одного з учасників ДТП для того, щоб закрити справу. Працівники органів внутрішньої безпеки відкрили сейф Володимира під час його відсутності у пошуках документів, що підтвердили прямо або побічно факт хабара, але нічого не знайшли. А особисті гроші слідчого зникли…
.. Заклеєний конверт в автомобілі виявив друг Сазонова. Володимир відразу зрозумів, кому він міг належати, згадавши про останню ДТП і прохання матері одного з учасників події припинити розслідування. Конверт із грошима він у той же день повернув жінці. А через півтора місяця вона обвинуватила В. Сазонова в злочині, що передбачений статтею 168, частина третя («Одержання хабара в особливо великому розмірі посадовою особою»).
Івано-Франківський міський суд засудив В. Сазонова до трьох років позбавлення волі. Проте Верховний Суд України скасував вирок Івано- Франківського міського суду через численні помилки слідства. Так, кримінальна справа була порушена на підставі. усної заяви потерпілої, не було допитано деяких свідків, показання обвинувальної сторони носили суперечливий характер…
Справу було повернуто на додаткове розслідування.
По-третє, пізнавальна діяльність у суді містить у собі зіставлення моделі події і конкретної норми закону. Слідчий у матеріалах попереднього розслідування дає вказівки на визначену норму кримінального закону, за якою, на його думку, варто кваліфікувати розслідуваний злочин. Судді ж зобов’язані старанно перевірити правильність зробленого слідчим зіставлення моделі події і норми закону. На перше місце тут виходить їхня активна розумова діяльність, як-от: глибокий аналіз злочину, уявне відтворення фактів і обставин, їхнє порівняння з різноманітними нормами закону і т. д. Ця розумова діяльність ускладнюється необхідністю одночасно вивчати не тільки доказові факти, а й їхні джерела.
По-четверте, процес пізнання в суді припускає також вивчення особистості підсудного, потерпілих, свідків та інших осіб. Складність безпосереднього вивчення особистості в суді пов’язана з тим, що найчастіше підсудний (в окремих випадках потерпілий і свідок), приховуючи свої справжні психічні властивості, намагається «подати себе» перед судом у вигідному світлі, змінює манери поведінки і т. п.